Дисертація присвячена комплексній науково-технічній проблемі підвищення ефективності виробництва конструкцій із полімерних композиційних матеріалів (ПКМ) вітчизняних літаків транспортної категорії шляхом розробки наукових основ класифікації складових життєвого циклу виробу.Містить теоретичні і практичні результати, які включають:- наукове обґрунтування застосування технологічних процесів виготовлення деталей із ПКМ для різних умов виробництва;- синтез наукових основ підготовки виробництва, які гармонізовані з алгоритмом вибору технологічних процесів;- обґрунтування необхідності впровадження високотехнологічного обладнання для зниження обсягу ручної праці і підвищення якості композитних конструкцій з визначенням періодів окупності в залежності від темпів виробництва авіаційної техніки.Вперше розроблений класифікатор етапів життєвого циклу виробів з ПКМ з ієрархічною класифікацією членування процесу створення композитних агрегатів по ряду ознак. Запропонований класифікатор містить сім груп ознак категорії життєвого циклу виробів.Сформовано основні складові раціонального проекту створення композитних агрегатів транспортних літаків. Розроблено блок-схему концепції реалізації раціонального проекту створення виробів із ПКМ, яка включає постановку задачі на проектування, виробничі, експлуатаційні, екологічні і економічні складові.Проведено техніко-економічне обґрунтування необхідності та ефективності впровадження засобів автоматизації основних технологічних операцій, складових технологічного процесу виробів з ПКМ в комплексі з впровадженням сучасного модуля для пошарового моделювання виробів з ПКМ.^UIn the dissertation, a complex scientific and technical problem was solved to increase the efficiency of production of structures from polymer composite materials (PCM) of domestic aircraft of the transport category by developing the scientific basis for the classification of components of the product life cycle; synthesis of an algorithm for choosing rational technological processes for manufacturing parts from PCM using the methodology of expert estimates; analysis of the effectiveness of the stage of technological preparation of production with a description of the criteria for the rational choice of technological equipment and the determination of the impact of the stages of preparation of production on the cost of products; development of a design complex for optimizing the structural and technological parameters of PCM structures for aircraft products.

Дисертацію присвячено питанню підвищення ефективності діагностики та лікування гіпертрофії язикового мигдалика (ГЯМ) у пацієнтів з ЛОР патологією. При обстеженні 119 пацієнтів основної групи з ГЯМ виявлено: хронічний фарингіт 72 (60,5 %), хронічний тонзиліт 42 (35,3 %), хронічний риносинусит 5 (4,2 %). Встановлено особливості клінічного перебігу ГЯМ. Проаналізовано супутні захворювання, які найбільш часто зустрічаються. Визначено диференціальні критерії і статистично достовірні відмінності цих показників у пацієнтів. Дана порівняльна оцінка мікробного пейзажу, цитології ротоглоткового секрету, гістологічного, імунологічного, інструментального дослідження пацієнтів з ГЯМ і 30 пацієнтів без ГЯМ. У пацієнтів з ГЯМ діагностована висока частота персистенції герпесвірусної, Heliсobaсter pylori інфекції, фонових ендокринних станів. Отримані результати досліджень стали основою стартової лікувальної тактики пацієнтів основної групи. При відсутності нормалізації показників, у 76 пацієнтів проведено кріохірургічне лікування в амбулаторних умовах. Динамічні зміни, які були проаналізовані через 1 місяць і 1 рік після втручання, виявили у 58 (76 %) осіб хороші, а у 18 (24 %) задовільні 15 результати. Консервативне лікування групи 43 осіб показало нестійкість результатів, необхідність динамічного спостереження і повторення курсів консервативного лікування.^UThe dissertation is devoted to the issue of improving the efficiency of diagnosis and treatment of lingual tonsil hypertrophy (LTH) in patients with ENT pathology. Examination of 119 patients of the main group with LTH revealed 72 chronic pharyngitis (60.5%), 42 chronic tonsillitis (35.3%), chronic rhinosinusitis 5(4.2%). Clinical-laboratory methods were used to establish the features of the clinical course of LTH. The most common concomitant diseases were analyzed. Differential criteria and statistically significant differences of these indicators in patients were determined. The most common concomitant diseases were analyzed. Differential criteria and statistically significant differences of these indicators in patients were determined. A comparative assessment of the microbial status, salivary cytology, histological, immunological, instrumental studies in patients with LTH and in 30 patients with similar complaints, but without LTH is given. Patients with LTH were diagnosed with a high frequency of persistence of herpes virus, Heliсobaсter pylori infections, and background endocrinological conditions. The obtained research results formed the basis for the starting treatment tactics of the patients of the main group. In the absence of normalization of indicators after conservative treatment, 76 patients underwent cryosurgical treatment on an outpatient basis. Dynamic changes analyzed after 1 month and 1 year after the intervention showed good results in 58 (76%) people, and satisfactory results in 18 (24%) people. Conservative treatment of a group of 43 people showed instability of the results, the need for dynamic observation and repetition of courses of conservative treatment.