Уперше у клінічній ангіоневрології досліджено корелятивні взаємовідношення змін показників нуклеїнового гомеостазу в крові та лікворі, а також клінічного перебігу у хворих з різними формами хронічних і гострих ішемічних уражень головного мозку. Виявлено, що зміни стану нуклеїнового гомеостазу залежать від гостроти процесу, механізму розвитку патологічного процесу, тяжкості перебігу, локалізації судинних дисгемій. Визначено стан локального нуклеїнового гомеостазу в головному мозку за його гострих ішемічних уражень. Підтверджено наявність феномену "вимивання" за гострих ішемічних порушень головного мозку, яке полягає у зниженні рівнів ДНК і РНК у зоні некрозу та межовій зоні інфаркту та їх одночасному підвищенні у крові та лікворі. Уперше експериментально досліджено стан локального нуклеїнового гомеостазу головного мозку та його співвідношення з показниками нуклеїнового гомеостазу у крові та лікворі за гострих ішемічних уражень головного мозку. Досліджено патогенетичне значення стану показників нуклеїнового гомеостазу у процесах хронізації та загострення цереброваскулярних захворювань ішемічного генезу, а також у компенсаторних, репаративних і деструктивних процесах у тканині головного мозку за хронічної та гострої цереброваскулярної патології ішемічного генезу. Уперше для корекції клінічного перебігу та порушеного нуклеїнового гомеостазу у разі ішемічних уражень головного мозку різного генезу застосовано препарати нуклеїнової природи.

  Скачати повний текст