Досліджено показники резистентності M. tuberculosis до протитуберкульозних препаратів на Одещині, а також можливості методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) для визначення та відстеження резистентних штамів збудника туберкульозу. Показано, що в 2006 р. серед протитуберкульозних препаратів I і II рядів медикаментозна резистентність була найменшою дя піразинаміду та пефлоксацину, а найбільшою - для рифампіцину й офлоксацину. Метод мультиплексної алель-специфічної ПЛР виявив найбільшу специфічність у разі визначення мутацій в гені rpoB і найбільшу чутливість під час визначення мутації в гені katG, що зумовлювали резистентність до рифампіцину й ізоніазиду. Присутність мутацій у генах katG і rpoB частіше спостерігалась у хворих після перебування в місцях позбавлення волі або під час повторного лікування. Встановлено, що за наявності цих мутацій лікування туберкульозу є менш ефективним. За результатами визначення шести локусів високий рівень мутацій у генах katG і rpoB відзначався серед кластерів і груп M. tuberculosis. На підставі даних дослідження підтверджено важливість моніторингу медикаментозної резистентності збудника туберкульозу, показано значущість ПЛР-методу для визначення й ідентифікації резистентних штамів M. tuberculosis.

  Скачати повний текст