У дисертаційній роботі представлені результати клініко-лабораторного обстеження хворих на хронічний риносинусит, який є широко поширеним в популяції. За даними статистики, близько третини звернень пацієнтів до сімейного лікаря в США становлять запальні проблеми дихальних шляхів. З них діагноз гострого риносинуситу або загострення хронічного встановлюють понад 35%. Хронічний риносинусит є багатофакторним за етіопатогенезом. Лікування згідно стандартних протоколів без урахування особливостей причин та механізмів розвитку захворювання не завжди є ефективним, що обумовлено відсутності єдиного підходу до якісної діагностики, яка полягає в обовʼязковому визначенні ендотипу захворювання. Так, у якості базового лікування будь-якої форми ХРС прийнято застосовувати топічні кортикостероїди та іригаційно-елімінаційну терапію ізотонічним сольовими розчинами в формах назальних спреїв. А при клінічній невдачі - застосовують хірургічне лікування за малоінвазивними методиками функціональної хірургії порожнини носа та навколоносових синусів (FESS). Зважаючи на вищезгадані факти, наразі існує різка потреба в пошуках діагностично значущих та одночасно доступних методах визначення ендотипу ХРС, при використанні яких у лікарів буде можливість високоякісно надавати медичну допомогу. Концепція дисертаційної роботи полягала в тому, що визначення значення діагностування еозинофілії в сироватці та назальному секреті у пацієнтів в порівнянні з гістоморфологічним заключенням післяопераційного біоптату надасть необхідні дані для оптимізації лабораторної діагностики різних ендотипів хронічного риносинуситу з метою покращення етіопатогенетичного підходу до лікування. Мета роботи: Визначити діагностичне значення визначення рівня еозинофілів в сироватці крові та назальному секреті у пацієнтів з різними гістоморфологічними ендотипами хронічного риносинуситу. Методи дослідження: проспективне дослідження, загальноклінічне, отоларингологічне, ендоскопічне, рентгенологічне, лабораторні методи дослідження (визначення загального IgE, еозинофілів в крові, еозинофільного катіонного білку, еозинофілів за даними назоцитограми, специфічного IgE до амброзії та Alternaria) статистичні методи обробки інформації.^UThe dissertation presents the results of a clinical and laboratory examination of patients with chronic rhinosinusitis, which is widespread in the population. According to statistics, about a third of patient visits to a family doctor in the United States are for inflammatory problems of the respiratory tract. More than 35% of them are diagnosed with acute rhinosinusitis or chronic exacerbation. Chronic rhinosinusitis is multifactorial in etiopathogenesis. Treatment according to standard protocols without taking into account the peculiarities of the causes and mechanisms of disease development is not always effective, which is due to the lack of a unified approach to qualitative diagnosis, which consists in the mandatory determination of the endotype of the disease. Thus, topical corticosteroids and irrigation-elimination therapy with isotonic saline solutions in the form of nasal sprays are used as basic treatment for any form of CRS. And in case of clinical failure, surgical treatment is used using minimally invasive methods of functional surgery of the nasal cavity and paranasal sinuses (FESS). Considering the above-mentioned facts, there is currently an urgent need to search for diagnostically significant and at the same time accessible methods for determining the endotype of CRS, when using which doctors will have the opportunity to provide high-quality medical care. The concept of the dissertation work was that determining the value of diagnosing eosinophilia in serum and nasal secretions in patients in comparison with the histomorphological conclusion of the postoperative biopsy will provide the necessary data to optimize the laboratory diagnosis of various endotypes of chronic rhinosinusitis in order to improve the etiopathogenetic approach to treatment. The purpose of the work: To determine the diagnostic value of determining the level of eosinophils in blood serum and nasal secretions in patients with different histomorphological endotypes of chronic rhinosinusitis. Research methods: prospective research, general clinical, otolaryngological, endoscopic, radiological, laboratory research methods (determination of total IgE, eosinophils in the blood, eosinophil cationic protein, eosinophils according to nasocytogram data, specific IgE to ragweed and Alternaria), statistical methods of information processing.