Вперше у науковий обіг введено поняття "соціокультурний потенціал трансформації" пострадянського суспільства, яке базується на концепції взаємного поділу структур і акторів, висвітлює напруженість між можливостями структури та здібностями соціальних акторів їх реалізувати, що характеризує соціальність і реалізованість практичної культури у структурованому середовищі соціальних акторів. Трансформаційне пострадянське суспільство розглянуто як особливий тип , що має специфічний механізм розвитку. Уточнено поняття соціальної трансформації як особливого процесу соцієтальних змін. Вперше проаналізовано функціонування соціального механізму трансформації на макро- та мікрорівнях, розроблено теоретичні засади його подальшого соціологічного дослідження. Сукупність життєвих стратегій та соціальних практик, притаманних індивідам і угрупуванням певного суспільства, визначено як втілення соціокультурного потенціалу трансформації. У теоретичному й емпіричному аспектах описано особливості форм об'єктивації соціокультурного потенціалу на мезорівні суспільної системи. Удосконалено визначення соціологічного поняття "життєві стратегії населення" як однієї з форм об'єктивації соціокультурного потенціалу трансформації.

  Скачати повний текст