На підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного та соціально-психологічного обстеження 316-ти жінок з різними формами невротичної патології (113 - з неврастенією (F48.0), 94 - з тривожно-фобічними розладами (F40.9), 109 - з соматоформними порушеннями (F45.3)) та 127 чоловіків з аналогічними формами невротичної патології (46 хворих на неврастенію (F48.0), 38 - з тривожно-фобічними розладами (F40.9), 43 - з соматоформними порушеннями (F45.3)) визначено етіологічні фактори, механізми формування й особливості клінічного перебігу невротичних розладів у жінок. Встановлено, що їх розвиток обумовлений дією чинників психічної травматизації, основними властивостями яких є поєднаність, взаємопосилення та переважна локалізація на рівні мікросоціума. Доведено, що психогенії макросоціальної спрямованості (соціально-економічні чинники) у генезі невротичної хвороби у жінок відіграють фонову підтримуючу роль. З'ясовано, що характерною особливістю психопатології у разі невротичних розладів у жінок є переважання депресивних і соматизованих проявів. У межах кожної з форм патології визначено певні особливості. Встановлено, що в механізмах формування невротичнх розладів у жінок значну роль відіграє генералізація психогенії та статево-рольовий конфлікт. Із використанням гендерного підходу щодо аналізу невротичних розладів розроблено модель неврозогенезу з урахуванням специфіки патології, яка обумовлена статтю. На підставі використання комплексного підходу розроблено гендерно обгрунтовані критерії діагностики, принципи терапії та профілактики невротичних розладів у жінок.

  Скачати повний текст