Розглянуто питання оптимізації діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), поєднаної з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки (ПВДПК). Проведено комплексне дослідження клінічного перебігу ПВДПК за наявності ГЕРХ. Проаналізовано стравохідний кислотно-лужний стан, ендоскопічні особливості слизової оболонки стравоходу, колонізацію гелікобактером слизової шлунка. Визначено швидкість загоєння дуоденальних виразок та ефективність ерадикації гелікобактерної інфекції у процесі комплексного лікування пацієнтів з використанням різних режимів антигелікобактерної терапії. Вперше досліджено поширеність поєднання ГЕРХ і ПВДПК серед населення Львівської області. Встановлено збільшення відносної поширеності ГЕРХ у пацієнтів з ПВДПК з 1990 - 1991 рр. до 2000 - 2001 рр. у середньому на 8,2 %. Виявлено, що у разі успішної ерадикації кількість хворих на ГЕРХ не збільшується, проте відбувається розвиток двох незалежних патологій. Зазначено, що наявність ГЕРХ у хворих на ПВДПК не впливає на темп загоєння дуоденальних виразок та ефективність ерадикації H.pylori. Встановлено залежність між віком, статтю та наявністю ГЕРХ у хворих на ПВДПК. Виявлено відсутність впливу зловживання палінням на збільшення частоти виникнення ГЕРХ у даних пацієнтів. Проведено порівняльне вивчення ефективності гальмування стравохідної кислотності антисекреторними препаратами різних груп за допомогою фармакологічних проб у процесі добового внутрішньостравохідного pH-моніторингу. Встановлено, що комбінація блокатора водневої помпи (рабепразолу) та прокінетика (домперідону) у 1,3 рази ефективніше усуває патологічний гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР), ніж кожний з медикаментів окремо. Запропоновано оригінальний метод одночасного виявлення ГЕР за дуоденогастрального рефлюксу, підтверджений деклараційним патентом.

  Скачати повний текст