Проведено наукове дослідження формування архітектури мурованих церков Галичини на прикладі Львівської єпархії з 1772 до 1918 рр. в усіх її аспектах. Шляхом натурного обстеження, аналізу бібліографічних і періодичних видань створено джерельну базу на 462 муровані церкви, з використанням якої кількісно та якісно відтворено загальну картину формування сакральної архітектури Галичини в 1772 - 1918 рр. Виявлено зовнішні та внутрішні чинники пріоритетного впливу на формування архітектурних напрямів й обгрунтовано їх значення у започаткуванні мурованого будівництва. Встановлено стабілізуюче та вирішальне значення внутрішніх факторів для збереження національної сакральної архітектури та формування основної концепції її розвитку в Галичині в 1772 - 1918 рр. Визначено залежність між присвятами церков та їх орієнтацією щодо сторін світу, на основі якої розроблено методику використання встановленої закономірності у процесі закладання нових храмів в існуючій чіткій планувальній структурі. Розроблено типологію плану та об'ємно-планувальних схем. Виявлено стилістичні напрями, їх часові межі та проведено періодизацію кожного етапу формування та подано територіальні характеристики розподілу церков за об'ємно-планувальними та стилістичними рішеннями за деканатами. Висвітлено роль і місце видатних вітчизняних архітекторів у формуванні сакральної мурованої архітектури Галичини, зокрема значення творчої діяльності В.Нагірного.

  Скачати повний текст