У дисертації представлено результати комплексного ретроспективного аналізу освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України у 60–90-х роках ХХ століття. Сучасний безпековий стан України характеризується повномасштабними військовими діями країни-агресора: застосуванням забороненої світовим законодавством зброї масового ураження, захопленням та обстрілами атомних реакторів, створенням техногенних катастроф, погрозою застосування ядерної та хімічної зброї проти мирного населення та іншими терористичними акціями. Це актуалізує необхідність системного і комплексного підходу до організації освітньо-просвітницької роботи у сфері цивільного захисту. Об’єкт дослідження – освітньо-просвітницька робота в системі цивільного захисту населення України. Предмет дослідження – розвиток змісту й організації освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України у 60–90-х роках ХХ століття. Мета дослідження – здійснити комплексний ретроспективний аналіз цілей, завдань, змісту і організації освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України у 60–90-х роках ХХ століття на тлі проблем, цінностей і пріоритетів розвитку суспільства та актуалізувати набутий досвід для екстраполяції у сучасну теорію і практику організації освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний ретроспективний аналіз освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України у 60–90-х роках ХХ століття, розроблено авторську періодизацію та окреслено чинники, що впливали на розвиток освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України у визначений хронологічний проміжок, яка включає три взаємопов’язаних періоди: І період (1961–1976 рр.) – загальноорганізаційний; II період (1977–1986 рр.) – оборонно-орієнтаційний; III період (1987–1993 рр.) – техногенно-трансформаційний. Здійснено ретроспективний аналіз особливостей змісту й організації освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України в кожному з виокремлених періодів: І період – загальноорганізаційний (становлення загальнодержавної системи цивільної оборони; загальне навчання населення способам захисту від зброї масового ураження; законодавче закріплення підготовки учнівської молоді до захисту від зброї масового ураження; централізована розробка та поширення методичних матеріалів); II період – оборонно-орієнтаційний (розширення переліку завдань цивільної оборони, спрямованих на вирішення оборонних питань щодо підвищення стійкості функціонування народного господарства у воєнний час; поглиблення і розширення змісту освітньо-просвітницьких заходів з учнівською та студентською молоддю відповідно до вікових особливостей, організація позашкільної роботи; акцентування уваги на оборонному характері освітньо-просвітницьких заходів з цивільної оборони); III період – техногенно-трансформаційний (переорієнтація змісту освітньо-просвітницької роботи з цивільної оборони у бік техногенних та природних катастроф; формування свідомого ставлення до проведення заходів цивільної оборони, відповідальності за виконання своїх обов’язків та завдань з цивільної оборони; трансформація пріоритетів системи цивільної оборони у бік гуманістичних і соціальних цілей). У дисертації окреслено напрями екстраполяції перспективного історико-педагогічного досвіду підготовки громадян до реагування у надзвичайних ситуаціях у сучасну теорію і практику організації освітньо-просвітницької роботи в системі цивільного захисту населення України: надання повноважень громадам самостійно регулювати питання щодо визначення місць розміщення та форм роботи консультаційних пунктів; розширення мережі консультаційних пунктів з питань цивільного захисту; створення мобільних навчально-консультаційних пунктів з питань підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях при навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності; оновлення підходів до формування змісту, етапів, тривалості та періодичності навчання і тренування з цивільної оборони для різних верств населення; інтеграція у зміст освітньо-просвітницької роботи з цивільного захисту питань самопомочі та взаємодопомоги, першої медичної / домедичної допомоги, психологічної підготовки; оформлення інформаційно-довідкових куточків цивільної оборони у місцях масового перебування людей; оформлення електронних табло у місцях масового скупчення людей; ознайомлення населення з інформацією щодо місць розташування захисних споруд, правилами перебування в укритті та користування засобами індивідуального захисту.Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання в системі цивільного захисту та освітній галузі для розробки ефективної осітньо-просвітницької роботи з різним категоріями населення щодо їх підготовки до реагування та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.^UThe thesis presents the results of a comprehensive retrospective analysis of educational and awareness-raising work in civil protection system of Ukraine in the 60s-90s of the 20th century.The current security situation in Ukraine is characterized by full-scale military actions of the aggressor country: use of weapons of mass destruction prohibited by international law, seizure and shelling of nuclear reactors, creation of man-made disasters, threat of using nuclear and chemical weapons against civilians and other terrorist acts. This highlights the need for a systematic and comprehensive approach to organization of educational and awareness-raising work in civil protection.The object of research is educational and awareness-raising work in system of civil protection of Ukraine’s population. The subject of the study is the development of content and organization of educational and awareness-raising work in system of civil protection of Ukraine’s population in the 60-90s of the 20th century. The purpose of the study is to carry out a comprehensive retrospective analysis of goals, objectives, content and organization of educational and awareness-raising work in civil protection system of Ukraine’s population in the 60-90s of the 20th century against the background of problems, values and priorities of society development and to update the experience gained for extrapolation into the modern theory and practice of organizing educational and awareness-raising work in civil protection system of Ukraine’s population. The scientific novelty of the study lies in a comprehensive retrospective analysis of educational and awareness-raising work in civil protection system of Ukraine’s population in the 60-90s of the 20th century performed; the author's periodization was developed and factors that influenced the development of educational and awareness-raising work in civil protection system of Ukraine’s population were outlined in a certain chronological period including three interrelated periods: Period I (1961-1976) - general organizational; Period II (1977-1986) - defence-oriented; Period III (1987-1993) - technogenic-transformation.A retrospective analysis of peculiarities of content and organization of educational and awareness-raising work in civil protection system of Ukraine's population was carried out:Period I - general organizational (establishment of a nationwide civil defence system; general training of population to protect against weapons of mass destruction with mandatory exams; legislative consolidation of training of students in defence against weapons of mass destruction; centralized development and distribution of methodological materials for mandatory use); Period II - defence-oriented (expansion of list of civil defence tasks aimed at solving defence issues to increase resilience of national economy functioning in wartime; deepening and expanding the content of educational and awareness-raising activities with pupils and students according to their age peculiarities; organization of extracurricular activities; focusing attention on defensive nature of educational activities on civil defence);Period III - technogenic-transformational (reorientation of content of educational and awareness-raising work on civil defence towards man-made and natural disasters; formation of a conscious attitude to carrying out civil defence measures, responsibility for fulfilling one's duties and tasks in civil defence; transformation priorities of civil defence system towards humanistic and social goals).The thesis outlines the directions of extrapolation of promising historical and pedagogical experience of training citizens to respond to emergencies into the modern theory and practice of organization of educational work in civil protection system of Ukraine: empowering communities to independently regulate the issue of determining location of advisory centers and establishing the forms of their work; creation of mobile training and advisory centers on training population for actions in emergencies at training and methodological centers of civil protection and life safety; updating approaches to the formation of content, stages, duration and frequency of civil defence education and training for different layers of population; integration of self-help and mutual assistance, first aid/medical assistance and psychological training into the content of civil protection education activities; setting up civil defence information corners and electronic boards in crowded places; familiarizing population with data on location of protective structures, rules for staying in and using personal protective equipment.The practical significance of the results obtained lies in possibility of their use in civil protection system and educational sector to develop effective educational and awareness-raising work with different categories of population to train them to respond and act in the event of emergencies.