Дисертацію присвячено з'ясуванню особливостей розвитку земельних відносин, як предмету земельного права, в умовах здійснюваної реформи децентралізації влади. У процесі дослідження сформовано базовий понятійнокатегорійний апарат, основу якого становлять поняття децентралізації та деконцентрації, які запропоновано розглядати як два видові складові одного родового явища, яким є «розосередження» або дисипація. У результаті вибудовується дихотомічна конструкція, де об'єднуючим родовим поняттям виступає дисипація (розосередження) влади, а видовими поняттями будуть деконцентрація, як розосередження владної компетенції центральної влади на користь місцевих державних органів, і децентралізація – дисипація на користь органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано тотожність юридиколексичних конструкцій «децентралізація державної влади» і «децентралізація державного управління», зокрема для цілей нашого дисертаційного дослідження. Визначено межі децентралізації, зокрема верхнім її рівнем єдосягнення абсолютної децентралізації (деволюції), а нижньою межею є рівень державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. При цьому методологічною основою розмежування повноважень між державою і органами місцевого самоврядування має бути принцип, згідно з яким держава не повинна брати на себе вирішення тих питань, які можуть успішно вирішуватися органами самоврядування. Обґрунтовано виокремлення субінституту комплексної юридичної відповідальності за правопорушення проти земель комунальної власності, яка об'єднує традиційну та безпосередньо земельно-правову відповідальність у зазначеному секторі правопорушень. Цей субінститут є частиною земельноправового інституту юридичної відповідальності за земельні правопорушення.При цьому традиційна складова охоплює трудову (дисциплінарну і матеріальну), адміністративну, кримінальну та цивільну (майнову)відповідальність. Зроблено висновки щодо розвитку вказаної відповідальності у розрізі окремих складових. Зокрема, заходи морального впливу трудової відповідальності не мають належного рівня поваги і вагомості, тому на фоні поодиноких випадків застосування остання позбавлена будь-якої ключової ролі у забезпеченні формування превентивних, виховних та безпосередньо каральних функцій загального режиму юридичної відповідальності. У сфері адміністративної відповідальності запропоновано передати розглядадміністративних справ, що належали до компетенції ліквідованої Державної інспекції сільського господарства, а також діючої Державної екологічної інспекції України до повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема їх виконавчих комітетів. З огляду на виключну роль держави у сфері притягнення до кримінальної відповідальності випливає пасивна функція органів місцевого самоврядування у притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності за правопорушення проти земель комунальної власності. Цивільно-правова (майнова) відповідальність, як складова вищевказаного субінституту, спирається на загальні засади відшкодування шкоди, виокремлені у статтях ЦК України, що відносить її до компетенції судів загальної юрисдикції. Нарешті, безпосередньо спеціальна земельно-правовавідповідальність полягає у припиненні права користування землями комунальної власності. Юридичною підставою для цього є тривале не усунення порушення земельного законодавства, за якою орган місцевого самоврядування може винести рішення про припинення права користування земельною ділянкою.^UThe dissertation is devoted to clarification the peculiarities of the development of land relations as a subject of land law in the context of the ongoing decentralization of the authority. In the course of the research, a basic conceptual categorical apparatus has been formed, the basis of which is the concept of decentralization and deconcentration, which is proposed to be considered as two kinds of components of the same generic phenomenon, which is «dispersion» or dissipation. As a result, a dichotomous structure is built up, where dissociation (dispersion) of power is the unifying generic concept, and deconcentration, as the dispersion of central governmental authority for the benefit of local state bodies, and decentralization – dissipation of self-government, are the specific concepts. The identity of legal-lexical constructs «decentralization of state power» and «decentralization of public administration» is substantiated, in particular for the purposes of our dissertation. The limits of decentralization have been defined, in particular its upper level is the achievement of absolute decentralization (devolution), and the lower limit is the level of state control over the activity of local self-government bodies. The methodological basis for the separation of powers between the state and local self-government bodies should be the principle that the state should not undertake to address those issues that can be successfully resolved by self-government bodies. It is justified the separation of the sub-institute of the complex legal liability for offenses against communal property lands, which combines traditional and direct land-liability in the said sector of offenses. This sub-institute is part of the land law institute for legal responsibility for the land offenses. The traditional component covers labor (disciplinary and material), administrative, criminal and civil (property) liability. Conclusions have been made regarding the development of this responsibility in the terms of individual components. In particular, the measures of moral influence of the labor responsibility do not have the proper level of respect and importance, so against the background of the isolated cases the use of the latter is deprived of any key role in ensuring the formation of preventive, educational and directly punitive functions of the general regime of legal liability. In particular, the measures of moral influence of the labor responsibility do not have the proper level of respect and importance, so against the background of the isolated cases the use of the latter is deprived of any key role in ensuring the formation of preventive, educational and directly punitive functions of the general regime of the legal liability. In the area of the administrative responsibility, it is proposed to transfer the consideration of administrative cases that are within the competence of the liquidated State Inspection of Agriculture, as well as the existing State Environmental Inspection of Ukraine to the powers of the local self-government bodies, in particular their executive committees. Given the exceptional role of the state in criminal prosecution, the passive function of local self-government bodies in prosecuting perpetrators of criminal offenses against communal property offenses arises. Civil (property) liability, as a component of the above sub-institute, is based on the general principles of compensation for damages set out in the articles of theCivil Code of Ukraine, which attributes it to the competence of courts of general jurisdiction. Finally, a special land liability is the termination of the right to use the communal property. The legal basis for this is the long-term non-elimination of the violation of the land legislation, under which the local government may decide to terminate the right to use the land.