Досліджено шляхи формування частини фразеологічного корпусу української мови. Висвітлено процес формування моделі <<прийменник + відмінкова форма самостійного слова>>. Простежено динаміку напрямку фразеологізації та виникнення специфічних ознак фразеологічної номінації мовних одиниць. Зазначено, що причина фразеологізації прийменника та відмінкової форми самостійного слова полягає в стисканні (згортанні) до стану аналітичної словоформи і <<згущення>> їх значень у єдину сему. Наголошено, що оскільки фразеологічні одиниці прийменниково-відмінкової моделі мають граматичне значення обставин, їхня семантина структура нагадує семантичну структуру обставин. Зважаючи на це фразеологізмам даної моделі, як і одиницям з лексичним значенням, властиві явища полісемії, омонімії, синонімії та антонімії.

  Скачати повний текст