Одержано систему алгебричних рівнянь, які визначають взаємозв'язок лінійних поперечних і кутових координат осьового контуру на вході в сусідні дзеркала резонатора лазерного гіроскопа (ЛГ). Одержано формули для розрахунку лінійного поперечного відхилення осьового контуру від номінальної осі резонатора ЛГ у відліковій площині, розташованій на заданій відстані від дзеркала, або плоскопаралельної пластини. Визначено співвідношення для розрахунку зміщень центра світлової плями гауссова пучка на вхідних і вихідних поверхнях плоскопаралельних пластин у резонаторі ЛГ, а також на поверхнях дзеркал резонатора. Одержано формули для розрахунку складових оптичних довжин плечей резонатора ЛГ на всіх ділянках прямолінійного поширення світла та співвідношення стосовно оптичних довжин плечей резонатора ЛГ. Запропоновано вирази для розрахунку оптичного периметра осьового контуру резонатора ЛГ. Відзначено, що з використанням результатів дослідження визначено вимоги щодо технологічних допусків на виготовлення моноблока ЛГ, обчислено геометричні масшабні множини і орієнтацію осі чутливості неідеально виконаного ЛГ, розроблено математичну модель зони синхронізації зустрічних хвиль ЛГ з рівнодобротним резонатором за умов точної настройки на центр лінії випромінювання та збалансованості струмів у плечах розряду. Модель враховує члени четвертого порядку малості за коефіцієнтами зв'язку і дає змогу обчислити координати на осі кутових швидкостей відповідно до лівої та правої меж зони синхронізації, координату її центра та напівширину.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан питання хімії та технології активних світлих наповнювачів і встановлено перспективність використання попередньо збагачених каолінів вітчизняних родовищ у складі захисно-декоративних лакофарбових матеріалів. Доведено принципову можливість і перспективність істотного покращання оптичних властивостей каолінів Просяновського родовища шляхом термоактивації (1 173 - 1 223 К протягом 1 год.). Зазначено, що їх білизна зростає на 3 - 5 %, насиченість тону зменшується у два рази у порівнянні з вихідними каолінами. Установлено оптимальний режим одержання композицій на основі каолінів. Доведено, що їх механоактивація у присутності поліметилфенілсилоксану супроводжується фізичною та хімічною адсобцією полімеру (до 2,77 - 3,35 мас. %). З урахуванням особливостей процесів фізико-хімічної взаємодії у системі поліметилфенілсилоксан - каолін розроблено склади базових захисно-декоративних лакофарбованих покриттів. Досліджено, що використання випалених каолінів у складі кремнійорганічних покриттів підвищує міцність у процесі удару (18 - 25 %), твердість і мікротвердість (8 - 27 %), покрівельну здатність (5 - 10 %), зменшує вологопоглинання (у 4 - 10 разів). На підставі проведених досліджень розроблено технічні умови ТУ У В. 2.7-249 819 7.345 - 2002 "Емаль кремнійорганічна КО-168МК" і випущено дослідну партію емалі.

  Скачати повний текст