Дисертацію присвячено комплексному аналізу культової лексики - назв релігійних свят - як одиниць з подійно-темпоральною семантикою, які мають бінарну денотативну віднесеність і специфічне сигніфікативне значення. Визначено статус мовних одиниць, які на лексичному рівні парадигматично структуруються у тематичну групу. Визначено системні відношення між найменуваннями релігійних свят, з'ясовано їх референтну віднесеність, виокремлено прагматичний компонент в їх структурі. Проаналізовано морфолого-синтаксичне варіювання номінативів та їх кількісного складу, а також функції досліджуваних одиниць у синтаксичній структурі речення. Змодельовано регулярні структурні типи назв релігійних свят. Розкрито роль подійно-темпоральних нормативів у формуванні семантико-синтаксичної організації речення, досліджено вмотивовані ними семантичні відношення: атрибутивні, об'єктні, адвербіальні, компаративні. Доведено, що найменування релігійних свят мають специфічний вияв як одиниці мови і мовлення та заповнюють аплікативну зону в еквіполентній опозиції, яку утворюють семантичні поля подійності і темпоральності, а координати і обсяг зазначеної аплікативної зони зумовлені синтаксичною позицією найменувань релігійних свят.

  Скачати повний текст