Вперше на підставі вивчення досвіду феноменологічної соціології охарактеризовано кризу сучасного суспільного розвитку як ерозію символічних структур, значень і смислів. Встановлено, що за даних умов особливого значення набувають механізми, які використовуються як засоби підтримки соціальної реальності. Охарактеризовано їх основні типи - ритуал, традицію, авторитет, міф, забобон. На підставі дослідження особливостей їх реалізації зроблено висновок, що навіть за умов прогресування раціоналізації та формалізації різних рівнів соціального життя у суспільстві постійно зберігається потреба в нераціональних формах осягнення й освоєння світу.

  Скачати повний текст