Визначено засоби вираження агенса семантико-синтаксичної структури прислів'їв російської мови. Доведено, що пріоритетну роль у семантичній структурі висловлювань Ч.Філлмор відводив іменним групам. На підставі вивчення значення цілісних семантико-синтаксичних структур російських прислів'їв обгрунтовано актантне керування предикатом, що відповідає характеру породження висловлювань і дозволяє проаналізувати функціонування всіх компонентів семантико-синтаксичних структур - як предикатів, що мають винятково реляційне значення (сигніфікат), так і актантів, іменованих мовними одиницями повного об'єму значення з його денотативним і сигніфікативним компонентами. Встановлено, що основним засобом вираження мовної універсалії активності/пасивності є гіпервідношення семантико-синтаксичної структури, утворюване гіперролями агенса та пацієнса, що діють на рівні цілісних структур прислів'їв російської мови. Виявлено мовні засоби, що позначають гіпервідношення семантико-синтаксичних структур прислів'їв, якими є форми вираження мовних категорій стану, модальності та каузальності. На підставі встановлених критеріїв визначення агенса виявлено мовні засоби його вираження в семантико-синтаксичних структурах російських прислів'їв, якими є: лексема (конкретний або абстрактний іменник) або іменна група з означенням у позиції підмета або додатка; неповні номіналізації, що позначають оживлені, неоживлені предмети та непредметні об'єкти; структурно-семантичний біном, який є номіналізацією причиново-наслідкового відношення позначуваної прислів'ям ситуації.

  Скачати повний текст

Досліджено українські духівниці кінця XVII - XVIII ст. На засадах компаративного текстологічного аналізу виявлено структурні особливості та мовний формуляр різнотипових заповітів, доведено єдність композиційної основи духівниць. З'ясовано відмінності в оформленні клаузул, зумовлених стильовою манерою заповідачів. Висвітлено еволюцію формул українських духівниць під впливом функціонування споріднених різновидів актової документації. Виявлено, що дискретність формул і водночас розпливчастість їх поза межами клаузул зумовлена складним формуванням жанрового контексту духівниць, які увібрали в себе елементи урядово-адміністративної, торговельної, економічної документації та власне сповідальних зізнань заповідача. Визначено лексико-семантичну класифікацію даних документів, проаналізовано лінгвістичну насиченість, обмежену жанровими ознаками. З'ясовано специфіку стилетвірних мовних традицій рукописних пам'яток, зумовлених дотриманням базових формул заповіту, відзначено живомовну побутову виразність словника духівниць.

  Скачати повний текст