Наведено розрахункові співвідношення для відображення інформаційного сигналу та його спектра на виході радіоканалу на базі одержаних взаємозв'язаних функцій, а також співвідношення, що дозволяють розрахувати та проаналізувати комплексні огинаючі інформаційного сигналу. Розроблено метод синтезу складного сигналу для імпульсного зондування радіоканалу, який має певну автокореляційну функцію та дозволяє проводити зондування, рівноцінне імпульсному зондуванню, але за цього наявний незначний пік-фактор. Створено методику вимірювання імпульсної реакції короткохвильового каналу, який передбачає використання лінійного частотно-модульованого сигналу, що дозволяє одержати вірогідні дані про стан каналу в реальному масштабі часу. Розроблено модель каналу з кінцевим числом шляхів розповсюдження для розв'язання задач оптимального прийому сигналів, переданих за каналом з параметрами, що випадково змінюються. Сформульовано правило одержання вірогідних оцінок на випадок різних моделей каналу: з частотно-селективними, часовими селективними та частотно-часовими селективними завмираннями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему материнської та перинатальної захворюваності та смертності за передчасного відшарування плаценти. Розроблено діагностичні критерії ризику виникнення та розвитку зазначеної патології, створено та їх основі нові комплекси терапії та профілактики. Виявлено високу діагностичну чутливість активності фактора фон Віллебранда для діагностування передчасного відшарування плаценти та показано переваги її визначення у порівнянні з іншими показниками гемостазу. Створено математичну модель прогнозування величини крововтрати в жінок з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами за ранніх термінів вагітності. Обгрунтовано та впроваджено в практику схеми комбінування лікарських засобів з урахуванням етіологічних факторів за локальних форм передчасного відшарування плаценти. Доведено, що у патогенезі розвитку цієї патології головне значення відіграть чинники: група крові, комбінація змін активності фактора фон Відллебранда й антитромбіна III, наявність хламідійної, герпетичної, цитомегаловірусної, токсоплазменної інфекцій.

  Скачати повний текст

Підвищено ефективність діагностики активності запального процесу й обгрунтовано можливості та доцільність застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) під час консервативного та післяопераційного лікування жінок з захворюваннями придатків матки за рахунок комбінування нестероїдних протизапальних препаратів з антимікробними та анальгезуючими засобами. Виявлено високу діагностичну чутливість інтерлейкінів та визначено переваги їх у порівнянні з традиційними показниками запалення. Встановлено, що інтерлейкін-6 та туморнекротичний фактор є високоінформативними маркерами ранньої діагностики запального процесу придатків матки за відсутності чіткої клінічної маніфестації запалення і можуть діагностувати розвиток септичних ускладнень у післяопераційному періоді після втручань на придатках матки. Вперше обгрунтовано нові схеми лікування запальних процесів придатків матки з використанням інгібіторів циклооксигенази-1 диклофенаку натрію та циклооксигенази-2 німесуліду, а у разі ведення післяопераційного періоду у гінекологічних хворих стосовно ускладнень захворювань використано комбінування диклофенаку натрію з центральними анальгетиками. Включення НПЗП у разі ведення післяопераційного періоду знижує рівні показників запального процесу. Розкрито механізми взаємодії диклофенаку натрію з центральними анальгетиками, які полягають у сумації знеболюючих ефектів лікарських засобів, гальмуванні реакції деметилювання, сповільненні елімінації препаратів з плазми крові.

  Скачати повний текст