Проаналізовано граматичну специфіку українського законодавства. Розкрито проблемні питання лінгвістики законодавчих текстів. Висвітлено різні погляди на статус мови законодавства, що кваліфікується як окремий функціонально-стильовий різновид офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови, виявлено типові риси стилю мови сучасного закону. Увагу приділено дослідженню віддієслівних іменників, що активно функціонують у даних текстових масивах, граматичної категорії стану дієслова (пасивні конструкції), грамеми теперішнього часу, похідних прийменників, сполучників і сполучних слів. Охарактеризовано словосполучення в мовній організації текстів законодавства (словосполучення термінологічного характеру, інфінітивні сполуки), речення (просте, складне, порядок слів, структури з однорідністю, вставлені конструкції). Зазначено, що указані морфолого-синтаксичні категорії найповніше висвітлюють сутність специфіки мови законодавства як особливого функціонально-стильового різновиду офіційно-ділового стилю сучасної української мови.

  Скачати повний текст