На реальному емпіричному матеріалі соціологічних досліджень узагальнено сукупність причин і факторів, що визначають ступінь участі та вибору програми, партії, кандидатур різними групами населення України за умов трансформації суспільства. Систематизовано та оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики воборчого процесу. Зведено в ієрархічну систему макро- та мікрофактори, що стимулюють електоральний вибір різних груп населення. Розроблено модель електоральної поведінки громадян суспільства, що знаходиться на етапі трансформації, як форми політичної участі, показано її загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано доцільність побудови української моделі пропорційної виборчої системи, з урахованням об'єктивних та суб'єктивних факторів електоральної поведінки виборців. Проаналізовано проблеми культури виборців, ефективності електоральних технологій. На підставі матеріалів Південно-Східного регіону України встановлено залежність загального рівня електоральної активності та електоральної поведінки населення від соціально-економічних, історичних, поселенських, демографічних та інших особливостей регіонів країни. Доведено актуальність формування на межі політології, соціології та соціальної психології нового наукового напрямку - електорології, головною метою якого має стати комплексне вивчення закономірностей та особливостей виборчої системи, виборчого процесу, їх суб'єктів та об'єктів за умов перехідного суспільства, що транформується.

  Скачати повний текст