Грація Деледда (1871 – 1936) – відома сардинська письменниця, перша лауреатка Нобелівської премії з літератури серед жінок в Італії і друга серед жінок у світі (після шведської письменниці Сельми Лагерлеф). Її твори увібрали в себе риси усіх літературних течій кінця ХІХ – початку ХХ століття, і стали джерелом натхнення для наступних поколінь митців (зокрема, можна відслідкувати паралелі із нині популярною Еленою Ферранте). Романи і оповідання Деледди у свій час стали відомими на весь світ, і були перекладені різними мовами. Тема дослідження є актуальною в сфері перекладознавства та італійського літературознавства в Україні, оскільки постать нобелівського лауреата Грації Деледди не є достатньо вивченою в працях вітчизняних дослідників, а отже ця робота є одним і з перших поглиблених досліджень перекладу творів сардинської письменниці на території України.Метою дослідження було визначити основні домінанти індивідуального стилю письменниці, дослідити способи відтворення таких домінант у перекладі, а також прослідкувати взаємодію індивідуального стилю автора з індивідуальними стилями перекладачів.Матеріалом дослідження виступили чотири романи письменниці та їх переклади: «Плющ» (1908) (переклад Леоніда Пахаревського 1911 року), «Лихим шляхом» (1896) (переклад Надії Кибальчич 1913 року), «Тростини на вітрі» (1913) (переклад Віктора Шовкуна 1975 року), «Мати» (1920) (переклад Анатоля Перепаді 1975 року). Щодо структури роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків.У першому розділі оглянуто основні течії та напрямки в італійській літературі кінця ХІХ-початку ХХ століття, визначено характерні риси творчості Грації Деледди та лексичні домінанти її ідіостилю, а також і окреслено методологію дослідження.В другому розділі презентовані матеріали дослідження і розглянуті особливості відтворення у перекладі кожної із лексичних домінант ідіостилю письменниці.Третій розділ присвячено дослідженню взаємодії індивідуального стилю перекладача та індивідуального стилю автора, а також аналізу основних помилок перекладачів.^UGrazia Deledda (1871 – 1936) is a famous Sardinian writer, the first winner of the Nobel Prize in Literature among women in Italy, and the second among women in the world (after the Swedish writer Selma Lagerlef). Her works have absorbed the features of all literary movements of the late nineteenth and early twentieth centuries, and have become a source of inspiration for future generations of writers (in particular, we can trace parallels with Elena Ferrante). Deledda's novels and short stories became known throughout the world and translated into various languages. But like the works of many other Italian writers, her creative heritage in Ukraine is not studied well, especially in the field of translation studies.Therefore, the aim of the research was to identify the main dominants of the writer's individual style and the ways of reproduction of such dominant in translation, as well as trace the interaction of the author's individual style of and the individual style of translators.Regarding the structure of the work: the dissertation consists of in an introduction, three chapters with conclusions, general conclusions, literature references and additional materials.In the first chapter we examined and the main movements and in Italian literature of the late nineteenth and early twentieth century, described the main features of Grazia Deledda's works, defined lexic dominants of her idividual style and outlined a methodology for the study.In the second chapter we described the research matherials and discussed the ways of translation of each lexical dominant of the writer's individual style.The third chapter is devoted to the study of the interaction of the individual style of the translator and the individual style of the author, as well as the analysis of the main errors of the translators.