Дисертація присвячена прогнозуванню та профілактиці ГЗУ, які виникають після лікворошунтуючих операцій у дітей з гідроцефалією непухлинного генезу. Використані дані комп'ютерного аналізу за методикою Вальда та Кульбака 335 інформаційних карт дітей з гідроцефалією. У 42 з них в ранньому післяопераційному періоді розвинулись запальні ускладнення з боку ЦНС. Визначені основні прогностичні критерії розвитку цих ускладнень. Прогностично несприятливими ознаками були: вік хворих менш 1 року, наявність виснаження, збільшення розмірів голови більше норми на 10-25 см, патологія вагітності, пологів, вади розвитку. Від'ємно впливали також вихідні порушення гомеостазу, наявність патогенної флори в області рани, зниження реактивності організму. Прогноз погіршується у випадках повторного, неадекватного дренування. Сприятливими ознаками були: вік дитини більш 1 року, невиражена гідроцефалія, відсутність супутніх захворювань та розладів гомеостазу. Підрахунок суми прогностичних коефіцієнтів несприятливих і сприятливих ознак дав можливість визначити ступінь ризику розвитку ускладнень. Якщо сума несприятливих ознак значно переважає, можливо прогнозувати розвиток ГЗУ нервової системи. При високому ризику цих ускладнень використано розроблений комплекс лікувально-профілактичних засобів. Він включає в себе контроль та боротьбу з внутрішньогоспітальною інфекцією, санацію запальних вогнищ, спеціальні методи обробки шунтуючих систем та операційного поля, корекцію імунореактивності та порушень гомеостазу, привентивне введення антибіотиків. Використання цих методів дозволило знизити частоту ускладнень на 33%.

  Скачати повний текст