Вивчено процес створення цілісності та зв'язності іспанського законодавчого тексту на комунікативно-прагматичному рівні та визначено позамовні фактори, що впливають на відбір законодавцем мовних засобів для створення законодавчого документа. Проаналізовано структурну, семантичну та композиційну організацію іспанських законодавчих документів з урахуванням таких прагматичних складників, як адресант (відправник), адресат (отримувач), комунікативно-прагматична ситуація, контекст, пресупозиції та комуніктивно-прагматична настанова. Різновиди іспанських писемних законодавчих документів розглянуто за ієрархічною послідовністю - від Конституції (основного закону), адресатом якої є узагальнений отримувач-неспеціаліст, до постанов і декретів, де коло адресатів обмежене вузькими спеціалістами певної правової галузі. Виявлено повну залежність відбору мовних засобів адресантом від різновиду законодавчого документа.

  Скачати повний текст