Розроблено моделі виведення столових і технічних сортів винограду, сформульовано концепцію та визначено перелік 16-ти провідних селекційних ознак. Рекомендовано для оцінки сортів винограду використовувати критерій - рівень максимального цукронагромадження, як генетично обгрунтований показник можливого цукронагромадження даним сортом. Вивчено структуру продукційного періоду в різних за походженням і рівнем цукронагромадження груп сортів. Установлено відсутність зв'язку між рівнем цукронагромадження та наступанням фенофаз розвитку. Зазначено, що це дозволяє цілеспрямовано виводити сорти винограду різних термінів дозрівання та біологічних рівнів цукронагромадження. Виявлено відсутність впливу на ефективність гібридизації у винограді походження батьківських форм, у якій, материнській або батьківській формі, використовуються сорти різних видів, міжвидові гібриди, а також статі материнської форми. Доведено, що вона знижується, коли як материнська форма використовуються сорти раннього терміну дозрівання. Показано відсутність зв'язку між наслідуванням стійкості винограду до збудників мілдью, оїдіуму, сирої гнилі з біологією цих патогенів, та корелювання з їх походженням, еколого-географічним розміщенням і спряженою еволюцією. Запропоновано та затверджено удосконалений метод селекції та сортовивчення винограду, що дозволяє скоротити термін від гібридизації до районування нового сорту до 10-ти років. Зазначено, що він реалізований на шести організованих ділянках Державного сортовипробування винограду при ІВіВ "Магарач", на яких оцінено 33 виведених сорти. З'ясовано, що економічний ефект вирощування нових районованих сортів винограду, стійких до біологічних факторів, складає більше ніж 2,9 тис. грн. на 1 га.

  Скачати повний текст