У дисертації обґрунтовано науково-теоретичні засади відтворення національних традицій врядування в Україні. Здійснено аналіз витоків управлінських особливостей та визначено їх поняття. У процесі дослідження встановлено існування звичаєвої пам'яті в управлінській практиці владних інститутів давньої української громади та суспільства загалом. Визначено розвиток національних традицій врядування у двох територіальних площинах: Західноукраїнські землі – втрачена традиція та Наддніпрянська Україна – відновлена традиція.Проаналізовано сучасний стан місцевого самоврядування в Україні крізь призму його вітчизняних проблем і досвіду європейських країн як спільного історичного та сучасного підґрунтя розвитку національного врядування. Зокрема іноземний досвід показав, що врахування національних традицій врядування дає змогу розбудувати ефективну та дієву систему публічної влади.Здійснено вивчення громади як автентичного середовища творення національних традицій врядування і досліджено підходи щодо її територіального формування та визначено сутнісні характеристики.Проведено аналіз проблем упровадження нових моделей місцевого самоврядування в контексті сучасних перетворень та визначено теоретико-методологічні аспекти забезпечення моделювання системи місцевого самоврядування в Україні.У дисертаційному дослідженні з урахуванням національних традицій врядування, їх територіальної специфіки, розроблено Галицьку та Січову моделі місцевого самоврядування, що можуть бути впроваджені в окремих регіонах України.Ключові слова: традиція, архетип, національні традиції врядування, регіональні традиції врядування, урядування, місцеве самоврядування, моделі місцевого самоврядування.^UIn the dissertation thesis the scientific and theoretical foundations of the reproduction of national traditions of governance in Ukraine are revealed.Being based on the analysis of the natural-geographical conditions and features of the national character of the Ukrainian people, the origins of the traditions of governance are researched; legal traditions of the formation of local self-government in an independent Ukraine are analyzed.It is revealed that the probability of effective transformations of local self-government in Ukraine on the basis of national traditions of governance is confirmed by the success of the formation of municipal systems in the above mentioned European countries.An analysis of communities as an authentic environment for the creation of national traditions of governance in the territorial and socio-psychological spheres is provided. The approaches to the territorial formation of communities are investigated and its essential characteristics in the form of basic components are determined.By means of the method of comparative analysis, the archetypes of national traditions of governance as the primary source of historically acquired managerial experience, which manifested itself in the ordinary memory of the power institutions of the ancient Ukrainian society, are singled out.According to the results of the second stage of the comparative analysis, the peculiarities of the national traditions of governance of Western Ukraine and the Dnieper regions as the basis for new models of the system of local self-government in Ukraine are determined.It has been specified that the lack of national memory in the traditions of authentic governance resulted in a weak communicative link between the community population and local self-government bodies.The imperfection of legislative and organizational systems has led to the development of the problems in the skilled personnel shortages that caused the problems of a functional nature. Due to shortcomings in the field of legal and functional provision, the problems of the resources appeared.It is proved that the current process of amalgamation of local communities is rather slow because of the lack of experience accounting in the traditions of governance and their territorial features during the current transformations.It is determined that the introduction of new models of local self-government requires the introduction of a number of relevant changes into the regulatory acts.It is proved that while determining the centers of future amalgamated local communities (ALC), two aspects should be chosen as the basis: the capability of the ALC and the historical location of a separate settlement to which the other settlements adjoined in the past or tend to adjoin nowadays due to certain industrial, spiritual, commercial or economic ties.Galicia and Sichova models of local self-government have been developed aimed to give the ALC and their councils the right to arrange organizational and legal forms of activity independently, depending on the peculiarities of local development.It is revealed that the administrative-territorial basis of ALC in both models is a verv (village, township, city/town, district in the city). The verv does not have its own budget. An institution of a starosta, which is a structural division of the ALC Board, operates on its territory. The issues that do not fall within the competence of the institute of a starosta are transmitted to the ALC Executive Committee. The provision of authorities is carried out in two ways: alternative elections and invitation to the post. In order to obtain proper knowledge on the governance and training of future staff, the married residents of ALC should be at the meetings of the Board of Governors.It is shown that at the level of a land, the head (the public authority) supervises the activities of the council of a land (a local self-government body) and leads its executive committee, and the distribution of powers at the level of a land is appropriate for both models.Key words: tradition, archetype, national traditions of governance, regional traditions of governance, governance, government, local self-government, models of local self-government.