Досліджено національно-мовну специфіку фразеологізмів зі значенням побажання в німецькій та українській мовах. З урахуванням останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології та семіотики здійснено зіставний аналіз даних одиниць в аспекті вивчення їх конотативної модальності, фраземотвірного потенціалу денотативного компонента та національно-культурної маркованості. Зіставно-типологічнй аналіз фразеологізмів зі значенням побажання німецької та української мов проведено на базі предметно-тематичної класифікації денотативного компонента, який визнано їх структурно-організуючим елементом. Встановлено характер залежності вмотивування семантики побажання (прокльону) в німецькій та українській мовах від денотативної семи компонента "природна/побутова реалія". Розкрито причини, які обумовлюють збіг і розбіжності у фразеологічній семантиці в зіставлюваних мовах. Методом порівняльного аналізу встановлено рівень фраземотвірного потенціалу денотативного компонента в семантичному полі "побажання" в німецькій та українській мовах. Німецькі та українські побажання проаналізовано в аспеті кореляції їх внутрішньої форми з біномом "добро - зло". Встановлено національну символіку його конституентів-корелятів, виявлено специфіку репрезентації імпліцитних смислів полісемантичних опозицій у побажаннях німецької й української мов.

  Скачати повний текст