У дисертації досліджено вплив латинської мови на мову українськомовних пам'яток к. XVI-XVII ст. На тлі загальної характеристики соціокультурної ситуації України зазначеного періоду показано важливе значення латинської мови у шкільництві, художній творчості та урядуванні України. Широке використання латинської мови зумовило значне запозичення латиномовних елементів в українськомовних текстах. Відзначено, що тематично латинськомовні елементи охоплюють різні сфери: найповніше - тематичні групи: "Людина як істота", "Душа і розум", "Людина як член суспільства", "Організація суспільства і соціальні інститути", спорадично - "Небесні тіла", "Земля", "Простір", "Причина". Структурно запозичення розподіляють на лексичні, словосполучення, речення, фрагменти текстів; графічно - збереження графіки оригіналу, або ж середньоукраїнська кирилична графіка. Формально та семантично значна частина латинізмів адаптована українською мовою. Запозичення українською мовою латинізмів здійснювалося як безпосередньо (рецепція латинськомовних текстів), так і опосередковано (через польську, чеську, німецьку, французьку, римську, італійську мови). У роботі уточнено час переймання латинських елементів українською мовою, порівняно з тим, як до цього було потрактовано у наявній науковій літературі. Розширення лексичного та морфемного складу української мови, посилення функціонального навантаження окремих фонем української мови к. XVI-XVII ст. засвідчує важливість латинськомовних впливів як фактора динаміки структури мови-реципієнта.

  Скачати повний текст