У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та науково-практичне рішення актуального завдання сучасної стоматології, пов'язаного з удосконаленням методики диференційної діагностики та лікування міофасціального больового синдрому обличчя. Вперше встановлено, що оклюзійні порушення не тільки сприяють виникненню больового синдрому, а й значно ускладнюють його перебіг. Дослідження генетичного поліморфізму пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом обличчя показало можливості застосування генотипування для зниження факторів ризику формування хронічного міофасциального болю і своєчасної коректної терапії. У клінічній практиці отримані дані застосовні для диференціальної діагностики і критеріїв вибору методів лікування. За результатами проведеного дослідження удосконалено методику диференційної діагностики міофасціального больового синдрому обличчя. Врахування кореляційної взаємодії мультифакторних показників дозволяє підвищити ефективність діагностики окремих форм міофасціального больвого синдрому обличчя, оптимізувати вибір методу лікування даної патології та запобігти розвитку можливих ускладнень шляхом своєчасного прогнозування її перебігу. Удосконалено та доведено високу ефективність використання способу корекції оклюзії у пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом, який передбачає застосування програмованої координації роботи жувальних м'язів та емалепластики.^UThe dissertation presents theoretical justification, scientific and practical solution of the current problem of modern dentistry, associated with the improvement of methods of differential diagnosis and treatment of facial myofascial pain. For the first time the occlusal disorders were revealed not only to contribute to pain occurrence, but also to complicate significantly its course. The study of genetic polymorphism in patients with facial myofascial pain has shown the possibility of using genotyping to reduce risk factors for chronic myofascial pain development and timely and correct therapy. In clinical practice, the data obtained are applicable to the differential diagnosis and selection criteria for treatment methods. According to the results of the study, the method of differential diagnosis of myofascial facial pain was improved. Taking into account the correlation of multifactorial indicators can increase the effectiveness of diagnosis of certain forms of myofascial facial pain, optimize the choice of treatment for this pathology and prevent the development of possible complications by timely prediction of its course. The high efficiency of the occlusion correction method in patients with myofascial pain syndrome, which involves the use of programmed coordination of masticatory muscles and enamel plastics, has been improved and proven.