Встановлено особливості еміграції українського населення до Канади та США у 1914 - 1923 рр. Встановлено її тимчасовий, заробітчанський характер у США та більшу стабільність у Канаді, на вільні землі якої переселялись назавжиди цілими родинними сім'ями. Розглянуто основні етапи формування сталої національної спільноти українців у складі місцевого поліетнічного населення. Досліджено утворення економічних, громадсько-політичних, релігійних, освітніх, кооперативних об'єднань української діаспори та показано їх суттєву роль у консолідації еміграції. Відзначено, що діаспора США (нейтральної у війні до квітня 1917 р. держави) створила фонд УСС, за її ініціативою президент США встановив у країні Український День, а в Канаді організували Фонд допомоги Україні. Проаналізовано морально-політичну та дипломатичну підтримку північноамериканською діаспорою України у боротьбі за державність у першій чверті XX ст., зокрема Західно-Української Народної Республіки та українського населення Східної Галичини, окупованої Польщею. Показано допомогу громадсько-політичних, кооперативних, культурно-освітніх, церковних та інших структур еміграції Західно-Українській Народній Республіці у боротьбі проти польської агресії, що фінансували діяльність її уряду в екзилі та дипломатії, а також лобіювали українську справу на мирних конференціях у Парижі 1919 р. та Генуї 1922 р.

  Скачати повний текст