Розглянуто питання функціональних та структурно-граматичних особливостей неповних та еліпсованих конструкцій в умовах комунікативної діяльності (діалогічного та монологічного мовлення). Дослідження неповних структур проведено у комунікативному, семантичному і формально-граматичному аспектах на матеріалі текстів розмовного мовлення, фольклору та української літератури, у сфері яких виявлено специфіку аналізованих конструкцій. Визначено функціональну специфіку неповних речень як своєрідної семантико-граматичної категорії, що бере участь у формуванні висловлювань, реплік діалогів, ширше - у текстоутворенні відповідно до виконання комунікантами прагматичної настанови мовлення. На даній основі розкрито граматичну природу опущення членів речення й еліпсису як явищ динамічного (експресивного) синтаксису сучасного усного та писемного мовлення.

  Скачати повний текст