Показано низьку чутливість рентгенологічних і сонографічних методів діагностики спайкової хвороби очеревини. Залежно від інформативності клініко-лабораторних та інструментальних ознак спайкової хвороби очеревини з урахуванням рівня діагностичної помилки обгрунтовано алгоритм діагностики різних форм цієї хвороби. Доведено діагностичну цінність відеолапароскопії у вивченні частоти та поширеності вісцеропаріетального спайкового процесу, на підставі цього вперше застосовано поділ передньої черевної стінки на чотири зони щодо локалізації післяопераційного рубця для визначення точки введення першого троакару. Визначено показання та протипоказання до операції динамічного лапароскопічного адгезіолізису. Удосконалено технічні аспекти мініінвазивного втручання у хворих на спайкову хворобу очеревини. Опрацьовано запропонований комплексний підхід до лікування таких хворих.

  Скачати повний текст