Досліджено розуміння істини протягом розвитку західноєвропейської культури. Простежено зміни розуміння істини в Античності, Середньовіччі, Ренесансі, Новому часу та на сучасному етапі. Виділено принцип історичності істини як одну з її фундаментальних властивостей. Використано семіотичний підхід для систематизації сучасних філософських концепцій істини. Зроблено висновок про комунікативність істини як її фундаментальну властивість. На прикладі взаємодії базових культурних компонентів - релігії та філософії - продемонстровано можливість взаємодії всіх базових компонентів культури. Побудовано нову модель розуміння істини. На підставі системного уявлення категорії істини запропоновано нове розуміння істини. Доведено на прикладі можливого вирішення глобальних проблем культури актуальність звернення до категорії істини в новому розумінні.

  Скачати повний текст