Дисертаційна робота присвячена вивченню теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій спрямованих на розвиток механізмів публічного управління освітою в територіальних громадах України. У роботі узагальнено відповідний понятійно-категорійний апарат, надано загальну характеристику механізмів реалізації державної політики в галузі освіти в умовах децентралізації влади та здійснення адміністративної реформи в Україні.Зібрано, узагальнено і проаналізовано стан процесу децентралізації влади в Україні в частині управління освітою в умовах реформ за кількома показниками: кількість створених територіальних громад, кількість опорних закладів, передача загальноосвітніх навчальних закладів в управління міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад), кількість територіальних громад, що прийняли в комунальну власність загальноосвітні навчальні заклади, кількість загальноосвітніх навчальних закладів, що перейшли в комунальну власність територіальних громад, кількість громад, що передали освітню субвенцію в районний бюджет.Наведено періодизацію державної політики у сфері освіти за роки незалежності України по теперішній час. Однією з важливих проблем в системі управління освітою була нерівність у доступі до якісної освіти між різними регіонами, містами та сільськими районами. Це стосується як доступу до вищої освіти, так і до якісної загальної освіти. Основним недоліком слід вважати той факт, що повноваження з координації освітньої сфери належали державним адміністраціям, а не виборним органам місцевого самоврядування. Тим не менш, зараз в умовах передачі повноважень громаді і школі та змінами в розподілі фінансування, громаді надані можливості вирішення своїх потреб на місцях, і таким чином створення реалій надання дітям кращої освіти. Але поряд з позитивними тенденціями процесу децентралізації є і негативні, а саме: питання індексу фінансової спроможності громади в частині утримання закладів освіти громади. Індекс є показником формуванням оптимальної освітньої мережі. А оптимізація мережі закладів освіти є болючим питанням членів громади, які є учасниками навчально-виховного процесу. Брак кваліфікованих кадрів, які зможуть приймати ефективні управлінські рішення, є наслідком передачі повноважень по формуванню державної освітньої політики в громаді районним радам. Для упередження таких ситуацій необхідно досліджувати та удосконалювати питання механізмів державного управління освітою в територіальних громадах.^UThe dissertation work is devoted to the study of theoretical and methodological principles and the development of practical recommendations aimed at the development of mechanisms of public management of education in territorial communities of Ukraine. The work summarizes the relevant conceptual and categorical apparatus, provides a general description of the mechanisms for the implementation of state policy in the field of education in the conditions of decentralization of power and the implementation of administrative reform in Ukraine.Collected, summarized and analyzed the state of the process of decentralization of power in Ukraine in terms of education management under the conditions of reforms according to several indicators: the number of created territorial communities, the number of supporting institutions, the transfer of general educational institutions to the management of cities of regional importance and united territorial communities), the number of territorial communities communities that have taken general educational institutions into communal ownership, the number of general educational institutions that have passed into communal ownership of territorial communities, the number of communities that have transferred educational subvention to the district budget.The periodization of state policy in the field of education during the years of Ukraine's independence to the present is given. It was noted that the education management system that existed in Ukraine until now had a negative impact on both the quality and accessibility of secondary education, especially in rural areas and small towns. The main drawback should be considered the fact that the powers of coordination of the educational sphere belonged to state administrations, and not to elected bodies of local self-government. Nevertheless, now, under the conditions of the transfer of powers to the community and the school and changes in the distribution of funding, the community is given the opportunity to solve its needs on the ground, and thus create the realities of providing children with a better education. But along with the positive trends of the decentralization process, there are also negative ones, namely: the issue of the index of the community's financial capacity in terms of the maintenance of the community's educational institutions. The index is an indicator of the formation of an optimal educational network. Optimizing the network of educational institutions is a painful issue for members of the community who are participants in the educational process. The lack of qualified personnel who will be able to make effective management decisions is a consequence of the transfer of powers to form the state educational policy in the community to district councils. In order to prevent such situations, it is necessary to investigate and improve the mechanisms of state management of education in territorial communities.