Докладно й об'єктивно розглянуто динаміку взаємозв'язків робітників з інститутами радянської політичної системи 1960 - 80-ті рр. Розкрито поняття "робітничий клас", "клас дегуманізаторів громадського життя" тощо. Проведено аналіз чисельності та соціального складу КПРС, представництва робітників у її керівних органах та їх діяльності з визначення та здійснення партійної політики. Висвітлено особливості діяльності робітників у профспілках, виявлено зниження ефективності їх роботи. Підкреслено факт формування у громадській свідомості ілюзорного уявлення про розвиток профспілкового самоврядування та роботу профорганізацій. Висвітлено практичні заходи комітетів і організацій ВЛКСМ щодо залучення до громадського життя молодих робітників, обговорено прорахунки та труднощі в цій справі. На підставі статистичного та соціологічного матеріалу розглянуто участь робітників в управлінні виробництвом. Виявлено основні ознаки механізму гальмування політичної активності робітників і поступального розвитку суспільства. Проаналізовано помилки та труднощі в теоретичній і практичній діяльності КПРС, державних і громадських організаціях з регулювання соціальних відносин. Показано трагічну розбіжність програмних цілей КПРС з результатами практичної діяльності робітничого класу та інших верств населення, що суттєво вплинуло на поглиблення суспільної кризи. Систематизовано основні уроки історії, наведено наукові прогнози про соціально-перетворювальну роль робітничого класу.

  Скачати повний текст