Скачати повний текст

У даній дисертаційній роботі представлено новий підхід до вирішення важливого для практичної охорони здоров’я завдання - зниження частоти перинатальної захворюваності та смертності при вагітності із патологією пуповини та аномаліями її прикріплення. Дослідження включало ретроспективний та проспективний етапи, проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 120 вагітних, з них 90 пацієнток з патологією пуповини (оболонкове прикріплення пуповини, єдина артерія пуповини та дефіцит вартонових драглів) і 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та народженням живих доношених новонароджених. Запропонована програма профілактичних підходів та супроводу вагітності дозволила раціоналізувати вибір термінів та методу розродження і знизити частку недоношування, затримки росту плоду та критичних станів новонародженого – у 2,0 рази, а також збільшити долю сприятливих наслідків вагітності у даної категорії пацієнток. Доповнено та розширено наукову концепцію патогенезу плацентарної дисфункції та її компоненту – функціональної недостатності пуповини, багатогранність проявів якого залежить від комплексу параметрів, де, поряд із основними чинниками ризику (вік, багатопліддя, індекс маси тіла, паління, судинна соматична патологія, маркери недиференційованої дисплазії сполучної тканини), вагому роль відіграє паритет вагітності, вірусні інфекції у ранні терміни, аномалії розвитку матки тощо. Вперше виділено основні предиктори зростання частки патології прикріплення пуповини та аномалій пуповинного канатику, та провідні критерії формування груп ризику критичних станів та негативних перинатальних наслідків. У даній роботі вперше проведено аналітичну оцінку особливості перебігу вагітності, пологів та раннього неонатального періоду у випадку оболонкового прикріплення пуповини, патології вартонових драглів та єдиної артерії пуповини, а також встановлено їх вплив на структуру та частоту перинатальних наслідків. Вперше встановлено відмінності у рівні плацентарних білків, окремих параметрів мікронутрієнтного обміну (концентрація вітаміну D) та маркерів неоангіогенезу – плацентарного фактору росту та антиангіогенного фактору, отримано нові дані щодо дисбалансу рівня вказаних трансміттерів та їх ролі у розвитку плацентарної дисфункції при патології пуповини. Уперше проведено постнатальну макроморфометричну оцінку плаценти та гістологічне дослідження структурних параметрів пуповини у пацієнток з різними формами аномалії пуповинного канатика та його прикріплення, що дозволило доповнити патогенетичну концепцію пуповинної недостатності як компоненту плацентарної дисфункції. Отримано нові дані, що підтверджують домінування гістоморфологічних особливостей та судинних порушень із підвищенням індексу Вогенворта і зменшення індексу Керногана, особливо у випадку дефіциту вартонових драглів. Отримані результати дозволили провести оцінку діагностичної цінності інструментальних методів дослідження, розширити програму пренатального скринінгу та оптимізувати алгоритм моніторингу вагітності та вибору методу розродження із врахуванням персоніфікованого ступеню ризику. Проведена аналітична оцінка особливостей перебігу вагітності та перинатальних наслідків при патології пуповини, отримані нові дані щодо недостатності вітаміну D, дисбалансу концентрації плацентарних білків та ростових факторів, а також постнатального морфометричного та гістологічного дослідження пуповини внесено вагомий теоретичний вклад у розуміння основних сторін патогенезу пуповинної недостатності як компоненту плацентарної дисфункції у даної категорії пацієнток. Оптимізовано діагностичний алгоритм у пацієнток з патологією пуповини використанням скринінгових параметрів сонографії пуповини, оцінки рівня плацентарних білків, концентрації вітаміну D та окремих факторів неоангіогенезу, удосконалено програму моніторингу вагітності, персоніфіковано вибір методів розродження. Апробовано превентивний комплекс лікарських середників, що дозволило покращити перинатальні прогнози у даної категорії вагітних. Розроблені схеми діагностичного і лікувального алгоритмів впроваджені у лікувальну практику родопомічних закладів та використані при підготовці матеріалів навчально-освітнього процесу кафедр акушерства та гінекології освітніх закладів України. Ключові слова: вагітність, патологія пуповини, плацента, маловоддя, плацентарна дисфункція, гестаційні ускладнення, прееклампсія, передчасні пологи, затримка росту плода, респіраторний дистрес-синдром, надмірна вага, плацентарний фактор росту, ангіогенний коефіцієнт, плацентарні гормони, вітамін D. Галузь-Медицина.^UThe dissertation has developed and presented a new approach to solving an important task for practical health care – reducing the frequency of perinatal morbidity and mortality in pregnancies with umbilical cord pathology and anomalies of its insertion. The study included retrospective and prospective stages, a comprehensive clinical, laboratory and instrumental examination of 120 pregnant women, including 90 patients with umbilical cord pathology (velamentous umbilical cord insertion, single umbilical artery and deficiency of Wharton’s jelly) and 30 women with a physiological course of pregnancy and the birth of live full-term babies.The proposed program of preventive therapeutic approaches and pregnancy support allowed not only to rationalise the choice of timing and method of delivery, but also to reduce the proportion of prematurity, fetal growth restriction and critical newborn conditions by 2.0 times, as well as to increase the proportion of favourable pregnancy outcomes in this category of patients.On the basis of the results obtained, the scientific concept of the pathogenesis of placental dysfunction and its component (functional insufficiency of the umbilical cord), the versatility of which depends on a complex of parameters, has been supplemented and expanded, where, along with the main risk factors such as age, multiple pregnancies, body mass index, smoking, vascular somatic pathology, markers of undifferentiated connective tissue dysplasia, a significant role is played by pregnancy parity, early viral infections, uterine developmental abnormalities, etc. For the first time, the main predictors of the increase in the proportion of umbilical cord insertion pathology and umbilical cord abnormalities, as well as the leading criteria for the formation of risk groups for critical conditions and negative perinatal outcomes were identified. For the first time, differences in the level of placental proteins, certain parameters of micronutrient metabolism (vitamin D concentration) and markers of neoangiogenesis – placental growth factor and antiangiogenic factor – were found. New data on the imbalance of these transmitters and their role in the development of placental dysfunction in umbilical cord pathology were obtained. For the first time, postnatal macromorphometric assessment of the placenta and histological examination of the structural parameters of the umbilical cord in patients with various types of umbilical cord anomaly and its insertion were performed, which allowed to supplement the pathogenetic concept of umbilical cord insufficiency as a component of placental dysfunction. New data were obtained, confirming the dominance of histomorphological features and vascular disorders with an increase in the Wagenworth index and a decrease in the Kernohan index, especially in the case of a shortage of warton dredges.The obtained results made it possible to assess the diagnostic value of instrumental research methods, expand the prenatal screening program and optimise the algorithm for monitoring pregnancy and choosing a delivery method, taking into account the personalised risk level.The analytical assessment of the peculiarities of pregnancy and perinatal outcomes in case of umbilical cord pathology, new data on vitamin D deficiency, imbalance in the concentration of proteins in the pregnancy zone and growth factors, as well as postnatal morphometric and histological examination of the umbilical cord, made a significant theoretical contribution to the understanding of the main aspects of the pathogenesis of umbilical cord insufficiency as a component of placental dysfunction in this category of patients. The diagnostic algorithm in patients with umbilical cord pathology was supplemented and optimised using screening parameters of umbilical cord sonography, assessment of placental proteins, vitamin D concentration and certain factors of neoangiogenesis; the pregnancy monitoring programme was improved, and the choice of delivery methods was personalised. A preventive complex of medicines was tested, which improved the perinatal prognosis of this category of pregnant women. The developed schemes of diagnostic and therapeutic algorithms have been implemented in the medical practice of municipal non-profit enterprises and used in the preparation of materials for the educational process of the departments of obstetrics and gynecology of educational institutions of Ukraine.Key words: pregnancy, umbilical cord pathology, placenta, oligohydramnios, placental dysfunction, pregnancy complications, preeclampsia, preterm birth, fetal growth restriction syndrome, respiratory distress syndrome, overweight, placental growth factor, аngiogenic coefficient, placental hormones, vitamin D. Branch-Medicine.