Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людинолюдського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття. Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника). Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини. Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування). Теоретично обгрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження. Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладій та практичній психології.

  Скачати повний текст