У дисертаційній роботі визначено концептуальні межі прояву життєвого стилю у психологічному просторі травматизації особистості. Конкретизовано визначення життєвого стилю як особливого індивідуального способу здійснення особистістю обраного життєвого шляху засобом обґрунтування структурних компонентів (когнітивний, поведінковий, емоційний та ціннісний), які вміщують базові характеристики образу Я, образу світу, взаємовідносин з оточуючими людьми, актуального емоційного стану людини та ціннісних орієнтацій особистості.Розроблено теоретичну структурно-функціональну модель взаємозв'язку життєвого стилю з травматичним досвідом особистості. Удосконалено розуміння травматичного досвіду як відображеної у свідомості особистості сукупності переживань щодо пережитої травматичної ситуації на основі наративної інтерпретації.На емпіричному рівні з'ясовано психологічні відмінності життєвого стилю осіб, диференційованих за високим і низьким рівнями травматичного досвіду та запропоновано типологію життєвого стилю осіб з різним рівнем травматичного досвіду. Зазначено, що в групі студентів із високим рівнем травматичного досвіду виявилися домінуючими емотивно-соціальний, раціонально-терпимий, залежно-компенсуючий та педантично-домінантний типи життєвого стилю. Розкрито адаптаційну специфіку життєвих стилів як умови успішного посттравматичного зростання особистості.^UThe conceptual limits of lifestyle manifestation in psychological space of personality traumatization have been defined in the dissertation paper. The definition of lifestyle as a special individual way of realization by a personality of the chosen life way by means of structural components grounding (cognitive, behavioural, emotional and value) has been specified, which comprises the basic characteristics of Self-image, world image, interrelations with surrounding people, actual emotional state of an individual and value orientations of a personality. The theoretical structural and functional model of interrelation of lifestyle and traumatic personality's experience has been developed. The understanding of traumatic experience as totality of feelings in relation to the survived traumatic situation reflected in the consciousness of a personality on the basis of narrative interpretation has been improved. At the empirical level, the psychological differences of lifestyles of people differentiated by high and low levels of traumatic experience have been clarified, and the typology of lifestyles of people with diverse levels of traumatic experience has been proposed. It is noted that in the group of students with high level of traumatic experience, the dominant are emotional and social, rational and tolerant, dependent and compensatory, pedantic and dominant types of lifestyle. The adaptive specificity of lifestyles as conditions of successful post-traumatic growth of a personality has been revealed.