Дисертація присвячена дослідженню ресурсного потенціалу стратегування та менеджменту в сфері культури у забезпеченні сталого розвитку світової спільноти на основі аналізу досвіду міжнародного співробітництва. Актуальність цього напрямку наукової розвідки визначена якісно новими викликами міжнародного співіснування в постіндустріальному суспільстві, де, поряд з інтенсифікацією та глобалізацією культурно-інформаційного обміну, суттєво проблематизується взаєморозуміння культурних акторів. Посилення їх взаємозалежності стає викликом для світової спільноти, її спроможності налагодити систему культурного діалогу, самореалізації та взаєморозуміння культурних ідентичностей, протидії та запобігання конфліктів. На тлі сучасних подій в Україні відбувається глобальний зсув в системі політико-економічної і соціокультурної взаємодії. Утворюються нові координати співробітництва, взаємодопомоги і взаємопідтримки в міжнародному культурному просторі.Суспільства обмінюються досвідом участі держави та громадськості у відпрацьовуванні механізмів та процедур підтримки секторів з питань культури та мистецтв. Виборюючи право на культурну унікальність, ідентичність, на доступсвоїх громадян до культурних благ, держава Україна, українське суспільство, мають можливість використати культурно-політичний досвід об’єднаних європейських країн, знайти свої рішення і шляхи максимального використання потенціалу національної культури як рушія суспільно-економічного розвитку, важливого консолідуючого та безпекового чинника.^UThe dissertation is devoted to the research of the resource potential of strategizing and management in the field of culture in ensuring the sustainable development of the world community based on the analysis of the experience of international cooperation.The relevance of this direction of scientific research is determined by the qualitatively new challenges of international coexistence in the post-industrial society, where, along with the intensification and globalization of cultural and information exchange, themutual understanding of cultural actors is significantly problematic. The strengthening of their interdependence becomes a challenge for the world community, its ability to establish a system of cultural dialogue, self-realization and mutual understanding ofcultural identities, countermeasures and prevention of conflicts. Against the background of modern events in Ukraine, a global tectonic shift is taking place in the system of political, economic and socio-cultural interaction. New coordinates of cooperation,mutual assistance and mutual support in the international cultural space are being formed. Societies exchange experience of state and public participation in working out mechanisms and procedures for supporting the cultural and arts sectors. Choosing theright to cultural uniqueness, identity, access of its citizens to cultural goods, Ukraine, Ukrainian society, have the opportunity to use and "readapt" the cultural and political experience of the united European countries, to find their own solutions and ways ofmaximally using the potential of national culture as a driving force socio-economic development, an important consolidating and security factor.