Досліджено сутнісні ознаки сновидінь, процеси авторського міфотворення у сновидновиному тексті. Проаналізовано інтенсіональну природу художніх сновидінь, культурний вимір категорії СОН. З'ясовано особливості функціонування онірично-міфологічного дискурсу прози В.Шевчука. Доведено, що в оніричному просторі художнього сну відбувається акт індивідуального авторського міфотворення. У міфотексті сновидінь усі слова-символи (індивідуальні та колективні) стають міфологемами авторського міфу, оберненого на символічне змістове ядро митця і його героя. Стверджується, що В.Шевчук, сприймає бароковість як стан душі, археотипну основу психіки, духовний прототип сучасної людини, дає на цьому підгрунті власну міфомодель людської підсвідомості.

  Скачати повний текст