Досліджено проблему визначення феномену любові як соціальної цінності особистості в суспільних відносинах. Розкрито суть понять "любов", "довершена любов", "особистість", "Інший", "соціальна цінність", "суспільні відносини". Зазначено, що трактування феномену любові в історії європейської філософської думки шляхом визначення її трьох головних понять ("ерос", "філія" та "агапе") сприяло утворенню досить відмінних типів інтерпретації її ціннісного значення в соціальній сфері. Доведено плідність цілісного розуміння даного феномену, основою якого є запропоноване поняття "довершена любов", що поєднує і відображає взаємодію тілесного, душевного та духовного вимірів людського буття. Поглиблено ідею "істинної любові" В.Соловйова як основи моральнісності, яка грунтується на збереженні традиційного відношення до трьох начал буття: сорому - до нижчого, співчуття - до рівного, благоговіння - перед вищим та доведено, що розгортання почуття любові до довершеної цілісності залежить від рівня розвитку особистості та відповідно до її типу зароджується від якогось одного складника її моральної основи, але без доповнення іншими двома виникає загроза згасання почуття любові. Встановлено, що любов до Іншого в її цілісному розумінні є моральнісною основою різних форм соціальної солідарності, а протидією розвиткові довершеної любові є екзистенційний страх перед Іншим.

  Скачати повний текст