Зроблено спробу відмежувати антропоцентризм від інших явищ у сфері дії людського чинника, зокрема, антропометризму, антропоморфізму, суб'єктивності. Теоретично обгрунтовано антропоцентризм функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць (ФО). Для виявлення багаторівневої присутності суб'єкта фразеологічної концептуалізації застосовано метод макрокомпонентного аналізу в поєднанні з фреймовим. З метою проведення аналізу введено суб'єкта як учасника сцени, початковий та кінцевий фрейми поєднані постаттю концептуалізатора (когнітивні та прагматичні перетворення). Фреймовий аналіз застосовано до ФО-неідіом, у цьому випадку відбувається переакцентування слотів. Встановлено спільні антропоцентричні принципи концептуалізації часової реальності в українській, перській та японській фразеології та відмінності, зумовлені особливостями мовних картин світу.

  Скачати повний текст