Досліджено освітню діяльність, педагогічних поглядів і впроваджено педагогічні ідеї Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа у заснованих ним та його послідовниками навчально-виховних інституціях. З'ясовано основні чинники становлення педагогічних поглядів і формування громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа. Виокремлено й обгрунтовано напрями громадсько-просвітницьксї діяльності педагога та Братського союзу Німеччини у першій половині XVIII ст. Вивчено педагогічні погляди діяча та розкрито провідну ідею педагогічної творчості ученого у період 1723 - 1760 рр. Висвітлено процес розбудови навчально-виховних закладів Н.-Л. Цинцендорфа, охарактеризовано особливості організації навчально-виховного процесу заснованих шкіл (1723 - 1760 рр.). Розкрито впровадження педагогічних ідей Н.-Л. Цинцендорфа в школах "Unitas fratrum" у Німеччині XXI ст. та окреслено можливості творчого використання педагогічних ідей ученого на сучасному етапі в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним із першим у вітчизняній юридичній науцізагальнотеоретичним дослідженням, в якому охарактеризовано правову природу,поняття, типи та види правових помилок, обґрунтовано найважливіші шляхизапобігання та протидії правовим помилкам.Досліджено правову помилку як категорію загальнотеоретичної юриспруденції.Наголошено на важливості розгляду помилки як міждисциплінарної категорії, щодає змогу інтегрувати здобутки різних галузей наукового знання для формуваннятеорії правової помилки. Розроблено авторську дефініцію поняття «правовапомилка» як казуального безвинного відхилення суб'єкта права від моделіповедінки, передбаченої правовою нормою, зумовлене його добросовісноюоманою щодо відповідності власного судження чи уявлення про зміст правовогоприпису об'єктивній дійсності, що може спричинити негативні наслідки длянього самого та/чи інших учасників правових відносин і підлягає виправленнюу спеціальному порядку з використанням спеціальних засобів. Висвітленоґенезу уявлень про помилки у юридичній науці, філософському дискурсі таінших сферах наукових знань, проведено аналіз ознак правової помилки.Здійснено періодизацію процесу формування теорії правової помилки у сучаснійюридичній науці. Доведено, що з теоретико-методологічної та практичної точкизору правильною є така типологія правових помилок: доктринальні помилки,правотворчі помилки, правоінтерпретаційні помилки, правозастосовні помилки.Така типологія відображає поступовість вчинення помилок і взаємозв'язок міжними. Вказані типи помилок, своєю чергою, поділяються на різні види.Обґрунтовано, що найбільшу потенційну загрозу для успішного правовогорозвитку суспільства і держави криють у собі доктринальні правові помилки,оскільки вони: відображають системно-функціональні відхилення у цьомурозвитку; органічно пов'язані з політикою держави у правовій сфері; проявляютьсяу процесі втілення в життя самої правової доктрини; прямо чи опосередковано,з різним ступенем інтенсивності негативно впливають на правове життясуспільства. Надано рекомендації щодо шляхів мінімізації правових помилок,зокрема, загальними заходами для запобігання правовим помилкам визнано:дотримання правил правотворчої і правозастосовної техніки; системниймоніторинг та аналіз правових помилок у діяльності суб'єктів правотворчості таправозастосування; підвищення рівня професіоналізму суб'єктів правотвореннята правореалізації; проведення експертизи проєктів нормативно-правових актівта їх державну реєстрацію; правоінтерпретаційну діяльність вищих судовихорганів (Конституційного Суду України та Верховного Суду).^UThe dissertation is one of the first general theoretical studies, which characterizesthe legal nature, concept, types and kinds of legal errors and considers the mostimportant ways to prevent and counteract them in the domestic legal science.The emphasized importance of considering error as an interdisciplinary categoryallows to integrate the achievements of various branches of scientific knowledge toform the legal error theory. Legal error as a category of general theoretical jurisprudencewas investigated. Periodization of the process of formation of the theory of legal errorin modern legal science is carried out. This process is divided into several stages.Stage 1: from the second half of the XVIII century to the beginning of the XX centuryformed the basic doctrinal approaches to error as a criminal category: Stage 2: fromthe second half of the XX century – up to the 80s of the XX century non-consolidatedresearch on legal error by representatives of various branch legal sciences. Stage 3:from the 80s of the XX century – to the end of the XX century industry research onerrors is summarized, methodological and terminological tools are developed. Stage4: at the end of the 20th century and at the beginning of the 21st century, the theory oflegal error becomes an independent field of legal research. Stage 5: from the seconddecade of the XXI century to the present day, the theory of errors has been a part of themost important problems of general theoretical jurisprudence.The author has developed a definition of the concept of «legal error» as a casualinnocent deviation of the subject of law from the behavior model stipulated by thelegal norm, which is due to his conscientious delusion regarding on conformity ofhis own judgment or idea about the content of the legal prescription to objectivereality, what may entail negative consequences for him and / or other participants inlegal relations and is subject to correction in a special order using special means. Thegenesis of conceptions about errors in legal science, philosophical discourse and otherareas of scientific knowledge is studied, the analysis of signs of a legal error is carriedout. Periodization of the process of formation of the legal error theory in modern legalscience is carried out. It is proved that from a theoretical, methodological and practicalpoint of view, the most justified is the following typology of legal errors: doctrinalerrors, law-making errors, law interpretation errors, law enforcement errors. Thistypology reflects the sequence of making mistakes and the relationship between them.The said types of errors, in turn, are divided into different kinds.It is justified that the greatest potential threat to the successful legal developmentof society and states are doctrinal legal errors, since they: reflect system-functionaldeviations in this development; organically linked with the state policy in the legalsphere; manifest in the process of implementing the legal doctrine itself; directly orindirectly, with varying degrees of intensity, negatively affect the legal life of society.Recommendations regarding ways to minimize legal errors are given, in particular,general measures to prevent legal errors are recognized: compliance with the rulesof law-making and law enforcement techniques; system monitoring and analysis oflegal errors in the activities of subjects of law-making and law implementation; raisingthe level of professionalism of subjects of law-making and law implementation;examination of projects of regulatory legal acts and of their state registration; activitiesof the highest judicial bodies in legal interpretation (the Constitutional Court ofUkraine and the Supreme Court).

Дисертаційна робота присвячена визначенню теоретико-правових та практичних аспектів образу держави та його різновидів, є першим комплексним загальнотеоретичним порівняльним ( з урахуванням досвіду зарубіжних країн) дослідженням різновидів образу держави в сучасному українському суспільстві.У розділі 1 Історико-теоретичні та методологічні засади образу держави автором зазначено ґенезу поняття образу держави, підходи до розуміння образу держави, сутність зміст та особливості образу держави. Поняття «образ держави» має давню ґенезу в контексті розвитку теорії держави і права та політичної філософії. Ґенеза поняття утворює державу віддзеркалює його еволюцію від античних філософських обговорень до сучасних досліджень, де воно розглядається як складне та багатогранне поняття, що включає політичні, правові, соціальні та культурні аспекти держави.Проблематика образу держави є комплексною та міждисциплінарною, тому потребує вивчення різних підходів до дослідження цієї теми. Кожен із підходів відповідно до предмету та методу відповідної науки по різному визначає поняття образу держави, що ускладнює формулювання єдиного його визначення. У роботі зазначені наступні підходи: філософський підхід, антропологічний підхід, психологічний підхід, просторово-географічний підхід та економічний (маркетинговий) підхід.Описано основні складові поняття образу держави: політичний образ, економічний, соціокультурний образ, інноваційний образ, міжнародний образ.Здійснено аналіз поняття «образу держави», відмежовано його від інших суміжних понять таких як «імідж держави» та «бренд держави», в результаті чого автором було надано авторське визначення поняття «образ держави».Образ держави та імідж держави є поняттями, що співвідносяться, однак вони мають різний акцент та використовуватися в різних контекстах.Взаємодія образу держави та іміджу держави виникає в тому, що спосіб управління може бути одним з інструментів формування іміджу. Якщо держава активно працює над вдосконаленням свого образу через конкретні дії та стратегії, це може впливати на те, як її сприймає міжнародне співтовариство, формуючи певний імідж.Вказано, що важливу роль при дослідженні образу держави відіграють теорії походження держави, їх взаємозв'язок обґрунтований тим фактом, що теорії походження держави намагаються пояснити, звідки виникла держава та її місце у суспільстві, що впливає на сприйняття та концептуалізацію держави людьми в кожному конкретному суспільстві.^UThe dissertation work, devoted to the determination of the theoretical-legal and practical aspects of the formation of the state and its varieties, is the firstcomprehensive general theoretical comparative (taking into account the experienceof foreign countries) study of the varieties of the formation of the state in modern Ukrainian society.In chapter 1. Historical-theoretical and methodological foundations of the image of the state, the author indicates the genesis of the concept of the image of the state, approaches to understanding the image of the state, the essence, content and features of the image of the state. The concept of "state image" has an ancientgenesis in the context of the development of the theory of the state and law andpolitical philosophy. The genesis of the concept of a state reflects its evolutionfrom ancient philosophical discussions to modern studies, where it is considered as a complex and multifaceted concept that includes political, legal, social and cultural aspects of the state.The problem of the image of the state is complex and interdisciplinary, so itrequires the study of different approaches to the study of this topic. Each of the approaches, in accordance with the subject and method of the corresponding science, defines the concept of the image of the state in a different way, whichmakes it difficult to formulate a single definition of it. The following approaches are indicated in the work: philosophical approach, anthropological approach,psychological approach, spatial-geographical approach and economic (marketing)approach.The main components of the concept of the image of the state are described:political image, economic, socio-cultural image, innovative image, internationalimage.An analysis of the concept of "state image" was carried out, it wasdistinguished from other related concepts such as "state image" and "state brand",as a result of which the author provided an author's definition of the concept of "state.image".State image and state image are related concepts, but they have different emphasis and are used in different contexts.The interaction of the image of the state and the image of the state arisesfrom the fact that the way of management can be one of the tools of image formation. If a state actively works to improve its image through specific actions and strategies, it can influence how it is perceived by the international community, forming a certain image.

Дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці цілісним комплексним дослідженням, що присвячене визначенню поняттю та призначенню правового моніторингу, у якому не лише розкрито окремі аспекти правового моніторингу як засобу забезпечення якості процесу нормотворчості та ефективності процесу правозастосування, а й наведено загальні риси інституту правового моніторингу як фактору забезпечення єдиного нормативно-правового простору в Україні.В результаті проведеного дослідження, на виконання поставлених завдань, сформульовано низку нових положень та висновків, науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення зазначеного інституту.У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробки проблематики правового моніторингу» зазначається, що для інституту правового моніторингу (як і для багатьох інших інститутів права) є властивим подвійний стан: відсутність (або мала опрацьованість) теоретичної частини, що поєднується із наявністю численних, переважно орієнтованих на практику, розробок. Вказане вимагає: а) говорити про нагальність комплексного наукового дослідження проблематики правового моніторингу, якого поки-що не було проведено і відсутність якого не дає можливості зважено оцінювати існуючі розробки фахівців, вирішувати складні прикладні ситуації, розв’язувати дискусійні питання, знаходити простір для удосконалення вказаного правовогоінституту; б) визнати існування непоодиноких і важливих наукових праць, що виступають базисом для вивчення проблематики правового моніторингу, значно обумовлюючи його вектор і результати. Врахуємо й те, що інститут правового моніторингу володіє загальнотеоретичною інформаційною пов’язаністю, тому його пізнання забезпечується широкою палітрою наукових розробок.Встановлено, що: переважна більшість наукових напрацювань стосується якості нормативно-правових актів та ефективності правового регулювання, але не сутності чи змісту правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору; не зважаючи на категоріальну значимість правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору, його сутність розкривається переважно в загальному контексті дослідження питань нормотворення, що дає змогу говорити про доктринальну незавершеність дослідження проблематики правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору; в теорії права сформувалося чимало дискусійних аспектів у розумінні змісту поняття «правовий моніторинг»; є наявними ускладнення в контексті виключно трактування науковцями сутності окремих видів правового моніторингу, а також невпинні дискусії щодо механізму його здійснення, розрізненості трактування ознак, функцій, видів, структури правового моніторингу як потенційного засобу забезпечення єдиного правового простору в Україні; відмічені ускладнення ще більше посилюються, з огляду на відсутність єдиної методологічної основи проведення правового моніторингу, нещодавнє зародження доктрини правового моніторингу та відносну малодослідженість його окремих аспектів; основна проблема активного використання механізму правового моніторингу на практиці для визначення ефективності нормативно- правового регулювання та правозастосування полягає у відсутності опрацьованих і перевірених критеріїв, показників та методики оцінки останньої, що на теперішній час поки-що практично не стали предметом глибокого теоретичного опрацювання.^UThe dissertation is one of the first comprehensive studies in domestic legal science dedicated to determining the essence and content of legal monitoring under martial law in Ukraine, which not only discloses certain aspects of legal monitoring as a means of ensuring the quality of the law-making process and the effectiveness of the law enforcement process, but also general features of the institute of legal monitoring as a factor of ensuring a unified regulatory and legal space in Ukraine are given.As a result of the conducted research, a number of new provisions and conclusions, scientifically based proposals and recommendations aimed at improving the specified institute were formulated for the fulfillment of the assigned tasks.In subsection 1.1 "The state of scientific development of legal monitoring issues" it is noted that the institute of legal monitoring (as well as many other law institutes) is characterized by a double state: the absence (or little development) of the theoretical part, which is combined with the presence of numerous, mainly focused on practice, development. The above requires: a) to talk about the urgency of a complex scientific study of legal monitoring issues, which has not yet been conducted and the absence of which does not allow for a balanced assessment of the existing developments of specialists, to solve complex applied situations, to resolve debatable issues, to find space for improving the specified legal monitoring; b) recognize the existence of unique and important scientific works that act as a basis for studying the problems of legal monitoring, significantly determining itsvector and results. We also take into account the fact that the institute of legal monitoring has a general theoretical information connection, therefore its knowledge is provided by a wide range of scientific developments.It was established that: the vast majority of scientific works concern the quality of normative legal acts and the effectiveness of legal regulation, but not the essence or content of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space in conditions of martial law; regardless of the categorical importance of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space in the conditions of martial law, its essence is revealed mainly in the general context of the study of issues of norm-making, which makes it possible to talk about the doctrinal incompleteness of the study of the problems of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space; in the theory of law, many debatable aspects have been formed in the understanding of the meaning of the concept of "legal monitoring"; there are complications in the context of only the interpretation by scientists of the essence of certain types of legal monitoring, as well as incessant discussions about ......., the diversity of interpretation of the signs, functions, types, structure of legal monitoring as a potential means of ensuring a unified legal space in Ukraine; noted complications in the conditions of martial law are even more aggravated, given the lack of a single methodological basis for conducting legal monitoring, the recent birth of the doctrine of legal monitoring and the relative lack of research into its individual aspects; the main problem of the active use of the legal monitoring mechanism in practice to determine the effectiveness of regulatory and legal regulation and law enforcement is the lack of worked out and tested criteria, indicators and methods of evaluating the latter, which at the present time have practically not become the subject of in-depth theoretical study.