Цілісно досліджено концепцію людини, природи, цивілізації у творчості Л.Леонова другої половини XX ст. Розглянуто творчу індивідуальність письменника, його художньо-філософську й етико-естетичну позицію у широкому літературному контексті. Розкрито діалогічність леонівської думки. Визначено семантику образів-символів землі обітованої, обителі, піраміди у романі "Пирамида". Простежено вплив різноманітних життєвих конфліктів і колізій на художню структуру творів митця. Охарактеризовано ноосферне мислення Л.Леонова, що проявляється через типізацію окремих особистісних рис створених персонажів, планетарну та космічну масштабність його роздумів.

  Скачати повний текст