За результатами дослідження уперше експериментально визначено зрушення умовно-рефлекторної пам'яті та зміни поведінки тварин і концентрації нервоспецифічних білків S-100 за умов стійкого патологічного стану головного мозку, спричиненого підгострим застосуванням сиднокарбу. Установлено закономірності дії психотропних лікарських засобів (ЛЗ) (нейролептиків, антидепресантів), а також ноотропних засобів) на поведінку, агресивність і відтворення енграм умовно-рефлекторної пам'яті у щурів за умов стійкого патологічного стану головного мозку. Уперше показано, що психофармакологічні засоби (аміназин, галоперідол, дроперідол, амінтриптілін), які порушують активність матриці довгострокової пам'яті, що є чинником стійкого патологічного стану мозку, поліпшують поведінку та пам'ять у щурів. За умов цього стану ноотропні лікарські речовини, навпаки, підсилюють розлади поведінки та погіршують показники умовно-рефлекторної пам'яті. Визначено дію психофармакологічних ЛЗ на концентрацію адреналіна, норадреналіна та білка S-100 у сироватці крові та структурах центральної нервової системи, які регулюють поведінкові та мнестичні реакції, за наявності стійкого патологічного стану мозку, спричиненого підгострим застосуванням сиднокарба.

  Скачати повний текст