Проведено комплексне вивчення морфологічного та функціонального стану жувального апарату, а також телерентгенографічні дослідження особливостей розвитку мозкового та лицевого скелета в осіб з вестибулярним положенням іклів. З'ясовано, що причиною такого розташування іклів у 96 % випадків є нестача місця для них у зубній дузі, внаслідок ранньої втрати тимчасових зубів на невідповідність величини зубів величині щелеп, що має спадковий характер. Виявлено, що дефіцит місця в зубній дузі для іклів з віком зростає, а саморегуляція вестибулярного положення іклів з віком не спостерігається. Визначено основні діагностичні критерії для оцінки ступеню тяжкості аномалії та вибору методу її лікування. Запропоновано класифікацію клінічних форм вестибулярного положення іклів. Розроблено тактику ортодонтичного лікування зазначеного положення іклів у віковому аспекті з використанням розроблених пристроїв та способів переміщення іклів у зубну дугу, що дає змогу забезпечити раціональну перебудову тканин пародонту в процесі апаратурного лікування, запобігти розвитку стійких зубощелепних деформацій та скоротити терміни реабілітації пацієнтів у 1,5 - 2 рази.

  Скачати повний текст