Вивчено фізіологічні механізми процесу теплового загартування рослин після короткочасного впливу на них гіпертермії (сублетальних температур). На прикладі трьох таксономічно віддалених видів вищих рослин - Pinus sylvestris L., Triticum aestivum L., Cucumis sativus L. - показано ідентичний фазний характер змін теплостійкості та вмісту пероксидів у тканинах після короткочасного впливу сублетальної температури. Відзначено, що тимчасове зростання вмісту пероксидів у тканинах після короткочасного загартовуючого нагрівання необхідно для подальшого формування теплостійкості рослин. З'ясовано, що обробка рослинних об'єктів антиоксидантом іонолом нівелює зростання вмісту пероксидів і розвиток теплостійкості. З використанням блокатора кальцієвих каналів показано залежність посилення нагромадження пероксидів, спричиненого загартовуючим прогрівом, від кальцієвого статусу рослинних клітин. З використанням методу інгібіторного аналізу показано значущість системи біосинтезу білків у формуванні теплостійкості рослин внаслідок короткочасної дії сублетальної температури. Після короткочасної дії загартовуючої температури відбувалося підвищення активності та термостабільності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази та пероксидази). Дані ефекти усувалися обробкою рослинних об'єктів інгібітором біосинтезу білка й антиоксидантом. Зроблено висновок, що короткочасний (однохвилинний) вплив сублетальних темпаратур після певного лаг-періоду спричиняє підвищення теплостійкості рослин, за цього передача сигналу гіпертермії включає зміни про-/антиоксидантного балансу у рослинних тканинах, а формування теплостійкості відбувається за участі білоксинтезувальної системи.

  Скачати повний текст