Вивчено питання стосовно значущості індоламінів у ранній діагностиці та прогнозі важких уражень центральної нервової системи (ЦНС). Обстежено 128 недоношених новонароджених у динаміці раннього неонатального періоду, з яких 34 мали гіпоксичні ураження ЦНС, 30 - спінальні пологові травмі, 30 - внутрішньоутробні інфекції, померло 14 новонароджених. До групи порівняння було віднесено 20 недоношених новонароджених з гладким перебігом раннього неонатального періоду. Досліджено особливості перебігу неонатальної адаптації недоношених новонароджених, проаналізовано анамнез матерів. Виявлено нейросонографічні особливості ураження мозку: у разі спінальної пологової травми - наявність набряку стовбура мозку, за внутрішньоутробної інфекції - субепендимальні кісти. Проаналізовано показники рівня індоламінів у крові недоношених новонароджених з гладким періодом адаптації у ранньому неонатальному періоді та визначено основні діагностичні та прогностичні критерії змін концентрації індоламінів у дітей з тяжким ураженням ЦНС різного генезу у ранньому неонатальном періоді. Обгрунтовано доцільність використання рівня пуринових основ у разі народження недоношених новонароджених з метою діагностики характеру перенесеної гіпоксії. Запропоновано новий патогенетичний обгрунтований підхід до діагностики стану гематоенцефалічного бар'єра у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС у ранньому неонатальному періоді. Виявлено морфологічні особливості епіфіза мозку у новонароджених, що вмерли внаслідок тяжкого гіпоксичного ураження мозку, проведено клініко-біохімічні зіставлення.

  Скачати повний текст