У дисертації досліджено категорію емотивності як посутній складник різнорівневих мовних засобів, що створюють емоційно-оцінну парадигму художнього дискурсу Марії Матіос.Актуальність теми дисертації зумовлена потребою комплексного аналізу категорії емотивності в художньому дискурсі Марії Матіос, мовотворчість якої слугує благодатним матеріалом для вивчення широкого спектру людських емоцій та почуттів, для дослідження стилістично довершених дискурсивно-жанрових форм української мови. Сучасне мовознавство потребує нового витлумачення категорії емотивності з огляду на ідіолект письменниці з його комунікативними інтенціями та різнорівневими мовними засобами вербалізації авторського задуму.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві здійснено ґрунтований аналіз різнорівневих мовних засобів, що реалізують категорію емотивності в художньому дискурсі Марії Матіос; схарактеризовано екстралінгвальні чинники письменницького ідіолекту; визначено лексико-фразеологічний рівень як домінантний у реалізації емоційно-оцінних інтенцій мовця; на широкому мовному матеріалі представлено граматичні засоби, що слугують ефективними маркерами для передавання емоційних регістрів у письменницькому ідіолекті. Новим у роботі є системний аналіз категорії емотивності в аспекті окреслення експресивно виражальних потенцій синтаксичних одиниць у прозовому дискурсі Марії Матіос, у ракурсі визначення посутньої ролі авторської пунктуації у створенні емоційності мовного світу письменниці.На багатому ілюстративному матеріалі встановлено співвідношення позитивних та негативних емоцій, виражених різнорівневими мовними одиницями лексико-фразеологічного, морфологічного, синтаксичного рівнів, що виформовують емоційно-оцінні регістри позитивного плану від 10% до 51%: цікавість (10%), задоволення (15%), здивування (34%), радість (43%), щастя (51%); та емоційно-оцінні регістри негативного плану від 42% до 100%: горе (42%), відраза (38%); страх (70%), зневага (68%), гнів (100 %). Такий дисбаланс, на нашу думку, зумовлений індивідуально-авторським сприйняттям світу самої письменниці, екстралінгвальними складниками мовної особистості, характером і темпераментом мовців-персонажів, прагненням авторки яскраво і правдиво відтворити реалії людського буття.^UThe dissertation studies comprehensively the category of emotionality as an essential component of multilevel linguistic means, creating the emotional and evaluative paradigm of Maria Matios artistic discourse.The relevance of the dissertation’s topic is realised due to the need for a comprehensive analysis of the category of emotionality in the artistic discourse of Maria Matios, whose linguistic creativity serves as fertile material for the study of a wide range of human emotions and feelings, for the study of stylistically perfect discursive-genre forms of the Ukrainian language. Modern Ukrainian linguistics requires a new interpretation of the category of emotionality in view of the idiolect of the writer with his communicative intentions and multi-level linguistic means of verbalizing the author’s plan.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time in Ukrainian linguistics, a substantiated analysis of multi-level language tools that implement the category of emotionality in the artistic discourse of Maria Matios is carried out; extra-linguistic factors of the writer’s idiolect are characterized; the lexical-phraseological level is defined as dominant in the implementation of emotional-evaluative intents of the speaker; the broad linguistic material presents grammatical means that serve as effective markers for the transmission of emotional registers in the writer’s idiolect. New in the work is a systematic analysis of the category of emotionality in the aspect of delineating expressively expressive potentials of syntactic units in the prose discourse of Maria Matios, in the perspective of determining the essential role of author's punctuation in creating the emotionality of the writer’s linguistic world.The rich illustrative material establishes the ratio of positive and negative emotions expressed by multi-level linguistic units of lexical-phraseological, morphological, syntactic levels, forming emotional-evaluative registers of a positive plan from 10% to 51%: curiosity (10%), pleasure (15%), surprise (34%), joy (43%), happiness (51%); and emotional-evaluation registers of the negative plan from 42% to 100%: grief (42%), disgust (38%); fear (70%), neglect (68%), anger (100%). Such an imbalance, in our opinion, is due to the individual author's perception of the world of the writer herself, the extra-linguistic components of the linguistic personality, the character and temperament of the speaking characters, the desire of the author to clearly and truthfully recreate the realities of human existence.