Розглянуто експериментальну фармакодинаміку та фармакокінетику аплікаційних лікарських форм за умов експериментальної патології. Висвітлено ефективність ніпруцелу у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) і з схильністю до гіпертензивних кризів (ГК). Доведено переваги інтраназального застосування німодипіну у хворих на АГ з церебральними кризами на фоні гіпертензивної ремодуляції брахіоцефальних артерій. Визначено ефективність ректального застосування еналаприлу у разі кардіальних ГК на фоні гіпертензивної ремодуляції міокарда лівого шлуночка серця (ЛШ). Встановлено, що визначення цереброваскулярної реактивності за допомогою букальної аплікації ніпруцелу дозволяє оптимізувати тактику терапії церебральних кризів. Доведено доцільність диференційного призначення трансмукозних лікарських форм вазодилататорів в терапії неускладнених ГХ, зокрема, ніпруцелу букально - у разі неускладнених кардіальних і церебральних криз, гель-німодипіну інтраназально - у разі неускладнених церебральних криз на фоні гіпертензивної ремодуляції екстрацеребральних артерій, еналаректу - у разі неускладнених кардіальних ГК на фоні гіпертензивної ремодуляції міокарда ЛШ.

  Скачати повний текст