В порівняльно-історичному й типологічному аспектах проаналізовано розвиток лексичного складу української мови за друкованими виданнями Почаївського Успенського монастиря XVIII - першої третини XIX ст. Методом контекстного аналізу простежено умови та способи закріплення живого народного мовлення, визначено репертуар видань, текст яких повністю або частково є українським: богослужбові книги, видання катехітичного змісту, ораторсько-проповідницькі твори, підручник з богослів'я, духовні пісні, поетичні твори, світські видання науково-практичного жанру. Детально проаналізовано лексику, що характеризує інтелект людини, її професійну діяльність, побут, суспільне становище, а також пов'язану зі світом живої та неживої природи, часом, простором та іншими характеристиками буття. Особливу увагу приділено дослідженню взаємозв'язку між тематичною організацією лексики та інтенсивністю впливу народнорозмовного мовлення, книжних джерел. Розглянуто вплив інших мовних систем на формування української літературної мови. Зроблено висновок, що в цілому всі україномовні тексти, вміщені у виданнях Почаївського Успенського монастиря, засвідчують високий ступінь представлення лексичних одиниць, притаманних народнорозмовному мовленню. Встановлено важливу роль досліджуваних видань у розвитку української мови, оскільки саме в цих текстах утверджувалась й апробовувалась лексика, на базі якої сформувалась нова літературна мова.

  Скачати повний текст