Дисертація присвячена проблемам комплексного дослідження соціальної напруженості за умов суспільства, що трансформується. Доводиться, що соціальна напруженість є однією з головних характеристик ступеня стабільності соціально-політичної ситуації і являє собою дестабілізаційний потенціал установок населення на участь у різних формах соціального протесту. Розвинено концептуальне положення, що соціальна напруженість виявляється на рівні масових настроїв, на рівні громадської думки та на рівні масової поведінки. Розроблено і апробовано методичний інструментарій емпіричного дослідження, новий підхід до вимірювання соціальної напруженості.

  Скачати повний текст