Здійснено теоретичне дослідження літературно-художнього явища філософської лірики як жанрового феномена. Висвітлено філософську лірику на підгрунті послідовно проведеного зв'язку з сучасним станом літературознавства як гуманітарної науки, особливо його методологічної та теоретико-літературної галузей. Відповідно до цього актуалізацію та розгляд дослідженого питання взаємопов'язано з постановкою та вирішенням методологічних і теоретичних проблем. Аналітичне вивчення та визначення предметного гносеологічно-евристичного кола, у межах якого студіюється філософська лірика як теоретична проблема, здійснюються, зокрема, на підставі органічного поєднання продуктивних засад діяльнісного (системомиследіяльнісного) підходу Г.П.Щедровицького, філософської герменевтики Г.-Г.Гадамера та методологічних напрацювань традиційного літературознавства, а саме: класичного надбання та модернізуючих напрямів на зразок структурної поетики Ю.М.Лотмана. Дослідження філософської лірики за своєю побудовою та логікою відповідає структурі теоретичного знання. У зв'язку з цим філософську лірику розглянуто у єдності двох взаємопов'язаних планів - загальнотеоретичного та прикладного. У площині загальної теорії літератури головну увагу приділено загальнотеоретичній проблематиці, з урахуванням якої вибудовано "онтологічну картину" філософської лірики як жанрового утворення з метою надання цілісного уявлення про неї як про сформоване літературно-художнє явище, а також охарактеризовано інтегративні чинники даного утворення. У площині прикладної теорії літератури відзначено щодо важливого значення диференціальних факторів, які дозволяють репрезентувати основні видові розрізнення єдиного жанрового феномена.

  Скачати повний текст